Понад 600 дерев можуть зникнути заради теплотраси на столичних Теремках — і це лише початок історії, яка вже викликала конфлікт між міською владою, екологами та місцевими жителями. Чому енергетичний проєкт, покликаний забезпечити район теплом, обернувся боротьбою за зелену зону
Російські ракетно-дронові влучання по енергетичній інфраструктурі українських міст змушують місцеву владу шукати альтернативні шляхи вирішення проблеми з теплопостачанням взимку. Ледь не основний удар зими 2025-2026 припав на Київ, де мешканцям днями доводилося жити без світла та тепла.
Так, ще у 2023 році Київська міська державна адміністрація знайшла рішення енергетичного забезпечення одного з районів Києва — Голосіївського, шляхом прокладання теплотраси вздовж вулиці Теремківська. Цей маршрут мав стати альтернативою у разі пошкодження ТЕЦ-5.
Однак у ході реалізації проєкт вирішили змінити. Замість запланованої траси її вирішили прокласти через зелену зону на Теремках.
Таке рішення поставило місто перед проблемою – необхідність підвищення енергетичної стійкості стикнулася з питанням збереження міської екосистеми. Прокладання теплотраси передбачає вирубку значної кількості дерев і втручання у зелену зону, що вже спричинило обурення місцевих мешканців та активістів.
Позиція КМДА: прокладання через зелену зону – вимушений крок
У КМДА наголошують, що будівництво тепломережі на Теремках є вимушеним і важливим для енергетичної стійкості Києва. Його мета — створити резервну схему теплопостачання для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2, які залежать від роботи ТЕЦ-5.
ТЕЦ-5 є одним із ключових джерел теплопостачання столиці. У разі пошкодження її обладнання внаслідок атак без тепла можуть залишитися понад 280 будівель Голосіївського району.
За словами в.о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, ще у 2023 році місто вивчало можливість прокласти тепломережу під Теремківською вулицею. Проте цей варіант визнали технічно неможливим, оскільки під вулицею вже прокладені мережі каналізації, водопроводу та електрокабелі. Відтак, за позицією КМДА, іншого інженерного коридору для прокладання тепломережі наразі немає.
А за даними міської влади, “Київтеплоенерго” має необхідні дозвільні документи та працює в межах законодавства.
Водночас у КМДА наголошують, що відновлення знищеної зеленої території після завершення будівництва є частиною проєкту. Після прокладання тепломережі ділянку нібито мають рекультивувати та відновити благоустрій.
Мешканці вимагають зберегти дерева
Попри аргументи міської влади, рішення про прокладання тепломережі через зелену зону викликало протести на Теремках.
Активісти протестують проти вирубки на Теремках для будівництва теплотраси, фото: Богдан Гдаль
Мешканці вимагають зупинити вирубку та пояснити, чому теплотрасу не можна прокласти іншим маршрутом. За даними КМДА, проєкт передбачає видалення 662 дерев та 70 кущів.
Серед дерев, які вже видалили, — десятки дубів. Активісти наголошують, що ці дерева не були аварійними чи сухостоєм, а тому ставлять під сумнів необхідність їхнього знищення.
Після протестів КМДА заявила про тимчасове призунення робіт на цій ділянці та готовність продовжити діалог із громадою.
“Тут відбувається страшенний геноцид і знищення парку. Була зустріч у нас в РДА з Пантелеєвим та іншими представниками Київської МДР. Наклали мораторій на два тижні і обіцяли зібрати робочу групу, в тому числі з нашим незалежним інженером.
Я дуже сподіваюся, що почують, але, попри все, ми все одно будемо стояти до останнього, до останнього дерева. Ми сподіваємося, що на цьому вирубка закінчиться. Ми плануємо також брати участь у відновленні та робити все, що від нас залежить, щоб відновити цей парк, хоча б його якийсь шматок”, – пояснила місцева мешканка для Еспресо.
Водночас 11 серпня під час зустрічі з представниками київської влади незалежний інженер Максим Мятко представив альтернативне технічне рішення. За його розрахунками, теплотрасу можна прокласти таким чином, щоб видалити максимум 11 дерев, а не понад 600.
Ця пропозиція стала важливою частиною дискусії, адже ставить під сумнів аргумент про необхідність масштабного видалення зелених насаджень. Якщо запропоноване технічне рішення справді можливо реалізувати, місту доведеться оцінити його поряд із чинним проєктом.
Екологічні наслідки
Обіцянки міської влади компенсувати зрізані дерева новими насадженнями не витримують критики екологів та громадськості. Лідерка громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів у коментарі для “Еспресо” наголошує, що висадка молодих саджанців не здатна рівноцінно замінити втрачені вікові насадження.
“Треба розуміти, що ніхто не висадить великих столітніх дубів, які там були. Виходить, що замість них посадять нові саджанці. Треба чекати 100 років, щоб побачити такі ж дуби? Це абсурд”, — зазначає експертка. Також Федорів додає, що лише за останні півтора року в Києві під різними приводами знищили понад 38 тисяч дерев.
За її словами, ліквідація зелених зон має прямий та дуже швидкий вплив на здоров’я містян, особливо з огляду на глобальні кліматичні зміни.
“Нещодавно ми пережили аномальну спеку. Дерева допомагають пережити кліматичні зміни, особливо людям із проблемами серця чи здоров’я, адже від спеки можна знепритомніти. Це критично і для тварин. Виходить, знищуючи дерева, ми самі в себе крадемо здоров’я”, — пояснює Федорів.
Проте найнебезпечнішим, на думку експертки, є те, що екологічні наслідки вирубки на Теремках можуть стати лише початком. Ірина Федорів звертає увагу на експериментальну урядову постанову №393. Цей документ дозволяє реалізовувати інфраструктурні проєкти під егідою планів стійкості за спрощеною процедурою — нівелюючи низку дозвільних документів та екологічних норм.
“Ця ситуація створює прецедент. Такі “Теремки” можуть виникнути в усіх районах Києва і по всій Україні — у Карпатах, Чернігові, Дніпрі, Херсоні, будь-де. Вам просто скажуть, що це “план стійкості”, і будуть робити, що заманеться. Виходить, що під час війни ми підриваємо довіру до парламенту, уряду, правоохоронної системи, місцевої влади та ще й нищимо довкілля”, — резюмує лідерка ініціативи “Голка”.
Сумнівний підрядник будівництва тепломережі
Окремі питання до проєкту виникли після розслідування журналістів “Межі”. За їхніми даними, Київтеплоенерго уклало прямий договір на 537,8 млн грн із ТОВ “ІБК “Атмосфера Менеджмент”” на будівництво тепломережі.
Журналісти називають компанію підставною та звертають увагу, що раніше вона мала назву ТОВ “Шакіра”. За даними відкритих джерел, фірма раніше займалася переважно проєктуванням та встановленням сонячних електростанцій, геліосистем та інших об’єктів альтернативної енергетики.
Водночас компанія раніше не виконувала проєктів такого масштабу. Журналісти також звертають увагу на те, що договір на будівництво тепломережі уклали без відкритих торгів та конкуренції.
Це породило питання щодо того, чому контракт на понад пів мільярда гривень отримала саме ця компанія та чи має вона достатньо досвіду й ресурсів для реалізації такого масштабного інфраструктурного проєкту.
Окремо “Межа” дослідила зв’язки “Атмосфера Менеджмент”. Офіційним власником компанії є Олександр Чикал, однак журналісти стверджують, що зв’язки фірми ведуть до забудовника Віктора Бесагая, якого вони пов’язують із мером Києва Віталієм Кличком та колишнім депутатом Київради Денисом Комарницьким.