Судовий розгляд щодо Верхньої Лаври: відмовлено у відводі суддів, засідання знову відклали
Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотань про відвід, які подали захисники УПЦ Московського патріархату у справі про право користування Успенським собором та Трапезною церквою Верхньої Лаври. Розгляд справи по суті знову відклали, цього разу до 29 вересня.
Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.
Спершу засідання оголосили перерву до 10 вересня, однак пізніше дату розгляду змінили на 29 вересня, 14:00. Адвокат Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Іван Попенко зазначив, що сторони досі не дійшли до розгляду справи по суті через постійні перешкоди у вигляді клопотань про відвід суддів, які регулярно подає сторона УПЦ.
Апеляційний суд розглядає скаргу УПЦ Московського патріархату на рішення, яке в першій інстанції виграв Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник у справі про право користування об’єктами Верхньої Лаври. Засідання супроводжується протистоянням активістів і прихожан церкви просто біля залу суду.
Йдеться про позов щодо “усунення перешкод у користуванні” такими об’єктами Верхньої Лаври, як Успенський собор та Трапезна церква. Після завершення договірних відносин заповідник наполягає, що подальше перебування там представників УПЦ МП без нових домовленостей є незаконним, тоді як церква намагається зберегти богослужіння в цих храмах на попередніх умовах. У першій інстанції заповідник виграв, і тепер УПЦ МП оскаржує це рішення в апеляції.
Розгляд одразу ускладнився процесуальними суперечками. Зал засідання неочікувано змінили з великого номер 9 на значно менший номер 1, а захисники УПЦ заявили про порушення й вимагають відводу колегії суддів. Серед підстав вони називають заміну суддів у справі, а також те, що їх не повідомили про заміну секретаря засідання. Колегія мала ухвалити рішення щодо цього відводу, а поки сторонам дали час оформити клопотання письмово, засідання перервалося.
Ще до початку розгляду перед будівлею суду зібралися представники двох протилежних таборів. Одні прийшли на підтримку заповідника й проти того, щоб об’єкти Лаври лишалися в користуванні УПЦ МП без договору, інші — самі прихожани та представники церкви.
Марина, засновниця громадської організації “Спадок волі”, яка опікується захистом культурної спадщини, прийшла до суду разом із ветеранами війни. За її словами, суть справи — не в питаннях віри, а в державній власності.
“Хто може користуватись державною власністю без договорів? Я, наприклад, прийду і скажу: я хочу бути в Лаврі, я хочу сісти без договору і сидіти, тому що в Україні війна”. Вона додала, що активісти хочуть показати: “ми з державою, ми з заповідником, ми за нашу культуру” і прагнуть “зберегти її і передати далі, так, як нам передали Іван Мазепа і Петро Могила”.
Серед активістів був і Давид Пшеничний, представник громадської організації “Основа майбутнього”, який розповів, що регулярно відвідує судові засідання, пов’язані з УПЦ МП, зокрема останні справи про заборону діяльності Київської митрополії, і що підтримка прихильників церкви на таких заходах, за його спостереженнями, невелика. Серед небагатьох присутніх активістів він назвав відому захисницю Московського патріархату Вікторію Кохановську — і разом з однодумцями іронічно приготував для неї символічний “подарунок”: макет російського паспорта, “подякувавши” таким чином за її діяльність на користь Росії.
Сама Кохановська відреагувала на присутність активістів звинуваченням у тиску, назвавши це порушенням її прав як цивільної особи: “Не один військовий, відповідно до статті 19 Конституції України, не має права чинити тиск на цивільне населення. Ці особи на мене чинять психологічний тиск”. За її словами, вона вже подала відповідну заяву щодо цього.
Напруження між сторонами вилилося і в суперечку про мову богослужінь: одна з прихожанок УПЦ МП заявила активістам, що українська мова — “базарна”, а моляться в храмах церковнослов’янською, “мовою, яку принесли Кирило і Мефодій”.
“Українська мова – це базарна мова, ринкова, бо на базарі торгують, а слов’янською нічим не торгують”, — заявила прихожанка УПЦ МП, наполягаючи, що богослужіння мають лишатися церковнослов’янською. На пряме запитання, чи означає це заборону молитися українською мовою в українських храмах, вона відповіді не дала, натомість перевела розмову на право “молитися по-своєму” й запитання до опонентів, навіщо їм “уся Україна”.
Активісти наголошували на праві українців вимагати богослужінь рідною мовою в країні, де вони живуть. Інші прихожани УПЦ МП, присутні біля суду, своєю чергою скаржилися, що їх називають “москалями”, і вважають це наклепом. На запитання, чи підтримують вони Путіна і чи виступають за богослужіння українською, чіткої відповіді від них так і не отримали.
- Нагадаємо, паралельно з цим спором триває й ширший судовий процес: Державна служба України з етнополітики та свободи совісті ще у вересні 2025 року подала позов про припинення діяльності Київської митрополії УПЦ МП як юридичної особи через визнану афілійованість з Руською православною церквою.