США схвалили продаж Україні пакета засобів протиповітряної оборони (ППО) на суму $2,68 млрд. До нього увійдуть системи ППО збільшеної дальності, мобільні пускові установки, антидронові радари, запчастини, програмне забезпечення та технічна підтримка.
Захід вирішив модернізувати пострадянські комплекси. Це прагматичний набір засобів, призначений для боротьби з масовими запусками дронів та відновлення ефективності радянських систем озброєнь за європейські та частково американські кошти.
У пакеті потужний мікс із проєкту FrankenSAM (гібридна система ППО) та сучасних антидронових рішень:
Ракети-клони для С-300 (S-300 clone missiles). У документах саме так і зазначено. Союзники не передають нових дивізіонів, а оплачують виробництво ракет-аналогів, щоб старі радянські пускові установки не залишалися порожніми. Це допоможе закрити прогалину в далекобійній ППО. Ймовірно, використовуються списані корпуси, оскільки запаси на світовому ринку вичерпані.
Імпровізовані мобільні пускові установки 1.5 (Improvised Transporter Erector Launchers) і комплекти модифікації. Це ядро «франкенштейнів». Використовуються радянські шасі, на які встановлюються західні напрямні та інтегруються американські зенітні ракети. Системи цифровізуються та проходять поточні ремонти, повертаючи в стрій техніку, добре знайому операторам і тиловим службам.
Лазерні ракетні системи збільшеної дальності. Йдеться про комплекси типу VAMPIRE. Це інтеграція ракет APKWS із лазерним наведенням, які можна встановлювати навіть на пікап. Це дешеве та ефективне рішення для знищення «шахедів», яке не вимагає використання дорогих ракет Patriot. Крім того, це ефективний засіб самозахисту та об’єктової ППО для боротьби на близьких дистанціях.
Радари RPS 202. Сучасні антидронові радіолокаційні станції. Це еволюція ізраїльсько-американських радарів (типу RPS-42), призначених для виявлення невеликих повітряних цілей на тлі землі. У комплекті йдуть вежі з телескопічними щоглами, що дозволяє піднімати радари над перешкодами та швидко змінювати позиції. Радари працюють у режимі LPI (Low Probability of Intercept), випромінюючи вузькі імпульси низької потужності, які складно виявити.
Ключова особливість RPS 202 — мікродоплерівський аналіз. Радар виявляє рух гвинта, що обертається, та металевих деталей двигуна «шахеда». Один такий радар на щоглі контролює до 30 км у радіусі, замінюючи десяток візуальних постів з тепловізорами. Це дозволяє мобільним вогневим групам заздалегідь виявляти цілі.
Ракети GAM-67. Історично GAM-67 Crossbow — це антирадарні ракети 1950-х років. Однак, враховуючи, що ця позиція не пішла в серію, ймовірно, йдеться про корабельні зенітні ракети RIM-67. Можливо, вони використовуються для ураження наземних радіолокаційних станцій або реактивних БпЛА з повітряним підривом. Також це може бути кодовою назвою для нових гібридних перехоплювачів.
На початок 2025 року світові запаси ракет для С-300 значно вичерпані. Через це $2,68 млрд спрямовано не на купівлю старого озброєння, а на оплату роботи західних оборонних концернів, які модернізують старі радянські компоненти.
Процес модернізації складається з трьох етапів:
1. Утилізація корпусів і ТПК (транспортно-пускових контейнерів). Використовуються тисячі списаних ракет і відстріляних «труб» зі складів в Україні та Східній Європі. Видаляється стара електроніка, а відсік руху очищується.
2. Перезаливка твердого палива. Це найдорожча частина. Західні підрядники налагодили технологію заміни старого ракетного палива на сучасне сумішеве. Західна хімія забезпечує кращий питомий імпульс, тому модернізована ракета може летіти навіть трохи далі за оригінал.
3. Нові мізки (ГСН і електроніка). Замість складних активних головок самонаведення використовуються цифрові репліки радянських головок, зібрані на базі сучасних технологій SDR (програмно-визначуваного радіо) та мікроелектроніки. Це робить ракети компактнішими, легшими та стійкішими до систем РЕБ противника.
По суті, від старих ракет залишаються лише корпус і керма. Вся начинка, двигун і електроніка є продуктом західного оборонно-промислового комплексу, оплаченим європейськими коштами через американські фонди.
Схема фінансування передбачає спільний внесок: значну частину надають європейські країни, а частина коштів походить із американського фонду FMF (Foreign Military Financing). Це дозволяє американським заводам отримати замовлення, а Європі — оплатити власну безпеку.
У результаті Україна отримує працездатну систему ППО проти «шахедів» і крилатих ракет. Це не передача елітних ЗРК, а створення дешевого, масового та стійкого контуру ППО шляхом поєднання старої радянської бази із західними ракетами та сучасними радарами.
Цей пакет є ефективним рішенням, оскільки дивізіони С-300 є потужною зброєю. Україна має персонал з досвідом протидії ракетним атакам і дронам. Наявність більшої кількості каналів, «очей» та живучості систем забезпечить ефективний захист.
