Фармацевтична компанія «Дарниця» заявляє, що може втретє за рік призупинити виробництво через падіння продажів, яке раніше призводило до дев'яти тижнів простою. Які причини таких заяв?
Катерина Загорій, член ради директорів фармацевтичної компанії «Дарниця», заявила на конференції Forbes Health-2025, що компанія може втретє цього року призупинити виробництво, пише УНН .
Збережіть наші продажі – збережіть наші продажі
Ми зупиняли виробництво двічі. Найімовірніше, зупинимо його втретє.
— сказала Катерина Загорій.
Раніше повідомлялося, що компанія була змушена двічі зупиняти виробництво: спочатку у березні на три тижні та з червня по серпень. Загалом простій тривав дев'ять тижнів. Причина – падіння продажів. Компанія звинувачує в цьому аптеки – мовляв, вони не хочуть продавати препарати «Дарниці», водночас намагаючись всіляко обійти інші пункти: такі, наприклад, як те, що вона підняла ціну продажу ліків на 120% або те, що за багатьма позиціями препарати цього виробника дорожчі за аналоги (а аптеки, згідно з чинними нормативами, зобов'язані мати та пропонувати найдешевші аналоги за діючою речовиною).
«Ми підвищили ціни – до рівня інфляції та на окремі товари через зростання ціни на сировину. Я б не сказала «найбільше»: підвищили ціни і українські, і іноземні виробники», – сказала днями на тому ж форумі Катерина Загорій, хоча раніше не заперечувала – зростання собівартості за два роки склало 120% (при річній інфляції 15%). І, що примітно, з націнкою виробника, яка може сягати до 85% у ціні продажу препарату з заводу.
Але часи змінюються: змінилися умови регулювання ринку (до речі, Дарниця також сприяла формуванню цих умов), змінилися споживчі настрої – українці стали більш ощадливими. Здається, незмінним залишилося лише бажання закликати державу втрутитися у ринкові відносини та обов’язково стати на чиюсь сторону.
Критична перевага «Дарниці»?
Фармацевтичне виробництво є частиною критичної інфраструктури, яка безпосередньо впливає на здоров'я громадян. Така ситуація дає Дарниці незаперечний козир у боротьбі за вплив на фармацевтичному ринку. Якщо фармацевтичний завод зупиняється, це справді здається тривожним сигналом. І як будь-який тривожний сигнал, особливо в часи нестабільності, він вимагає уваги. Але чи причини справді такі, як каже виробник – чи є інші причини? Чи не стоять за цим невдалі управлінські рішення? Чи це бажання привернути увагу держави, щоб, побоюючись повної зупинки виробництва, вона дотримувалася всіх умов виробника? І ці умови озвучувалися неодноразово і, здається, спрямовані виключно на аптеки – мовляв, їх забагато. Чому виробника відверто кажучи дратує питання кількості аптек – настільки, що він, здається, готовий не тільки перевернути весь ринок з ніг на голову, але й діяти собі на шкоду? Схоже, що метою є створення обставин, коли кількість аптек скоротиться до однієї на район – їм доведеться погоджуватися на всі умови виробників, бо конкуренції (як і зручності для споживача, широкого асортименту ліків, знижок та програм лояльності) більше не буде. Але тоді ті, кого не влаштовує ліберальне регулювання та здорова конкуренція, почуватимуться як риба у воді: не буде потреби так багато уваги приділяти попиту, покращувати якість, конкурувати ціною – достатньо буде домовитися з директором центральної аптеки, щоб стати єдиною конкурентоспроможною в усьому районі.
А декому, мабуть, така модель здалася надто привабливою. Адже, схоже, замість ринкового регулювання ситуації та поступок, які вигідні не стільки учасникам ринку, скільки споживачеві, деякі виробники готові вдатися до неринкових методів боротьби. І не дивно, що вони залучають до цього державу, як ту, яка має винести свій вердикт і неодмінно на користь… виробника.
