В Україні на 100 000 населення припадає 23 аптеки, тоді як у країнах ОЕСР – 28. Скасування маркетингових угод негативно вплинуло на розвиток аптечної мережі, особливо у сільській місцевості.
Найдоступнішою ланкою в системі охорони здоров'я для пацієнта є аптека. Саме так вважає Європейський Союз. Фармацевтична група ЄС, асоціація, що об'єднує фармацевтів з понад 30 країн, у своїх планах розвитку аптечного ринку на найближчі роки робить ставку на підвищення цієї доступності та розширення послуг. Український аптечний ринок також йде цим шляхом, але, як і очікувалося, війна внесла свої корективи і сегмент, який стрімко розвивався, опинився буквально в зоні турбулентності, чому також сприяли регуляторні зміни, запроваджені владою, пише УНН.
Багато аптек і ще більше прогалин
Від будинку, де я живу, до найближчої аптеки було майже три кілометри. І мова йде не про віддалене село чи гірську місцевість, а про один із великих населених пунктів столичної агломерації. Коли аптека нарешті відкрилася в сусідньому будинку, всі були неймовірно раді, особливо люди похилого віку та ті, хто не має власного автомобіля, бо громадським транспортом туди теж не дістанешся. Тому, коли я чую, що у нас аптеки на кожному кроці, це викликає у мене скептичну посмішку.
Ні, не в кожному селі. Навіть не в кожному населеному пункті є аптека. За даними Міністерства охорони здоров’я України, 89% українських сіл взагалі не мають стаціонарних аптек. Звіт, опублікований у 2024 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я, вказує на те, що лише 22% електронних рецептів, виданих у селах, були впроваджені в тому ж населеному пункті, де вони були видані. Це означає, що у 78% випадків людям доводилося їхати до іншого населеного пункту, щоб отримати ліки.
Станом на 2025 рік у країні працюватиме понад 18 000 аптек — вражаюча цифра. Але це 88% від довоєнного рівня, і це також менше, ніж, наприклад, в Іспанії, де працює понад 22 000 аптек, або в Італії — понад 20 000. Звичайно, населення в цих країнах також більше, ніж в Україні, але якщо подивитися на кількість аптек на сто тисяч населення — наша країна також не є лідером. На піку свого розвитку — до початку повномасштабної війни — середня кількість аптек на 100 000 населення становила 23. У той час як середній показник у країнах ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, яка об'єднує 38 економічно розвинених країн світу) становить 28 аптек (і це лише поза межами медичних закладів). Кількість фармацевтів у більшості цих країн також перевищує українські показники.
Тож чи є аптека найдоступнішою частиною системи охорони здоров'я в Україні?
Є над чим працювати.
Якщо у великих містах, враховуючи більшу кількість і щільність населення та вищу купівельну спроможність, аптек справді відносно багато, то в малих населених пунктах, як ми вже з'ясували, їх часто взагалі немає. І над цим потрібно працювати, адже доступність ліків – життєво важливий фактор. Але не забуваймо, що аптека – це ще й бізнес, і ніхто не працюватиме у збиток навіть просто тому, що не може звести кінці з кінцями. А аптека в селі чи у прифронтових районах, де також існує постійний ризик авіаударів, прибутку не приноситиме. Великі аптечні мережі могли б це потягнути на своїх плечах, проте запроваджені цього року правила регулювання фармацевтичного ринку фактично викреслили цю можливість. Аптеки були позбавлені права укладати угоди з виробниками на надання маркетингових послуг, і це перетворювало навіть прибуткові аптечні пункти на набагато менш прибуткові. А аптечні ФОП взагалі опинилися на межі зникнення, бо не мали такого запасу міцності, як мережі.
За таких умов найдоступніша ланка в системі охорони здоров'я стала для багатьох майже недосяжною.
Ситуацію могло б виправити повернення маркетингових угод та загальна лібералізація аптечного ринку. До речі, багато розвинених країн також тяжіють до цього. Останнім часом багато говорять про посилення контролю над цим сегментом і наводять як приклад країни ЄС, але, незважаючи на наявність там деяких правил та обмежень, ринок загалом більш саморегульований. А велика кількість аптек нікого не лякає, адже вона має низку переваг.
Система пільг
Очевидною перевагою значної кількості аптек є збільшення фізичної доступності ліків. Звичайно, тут також має спрацювати фактор більш рівномірного географічного розподілу аптечних пунктів по всій країні. І це питання поступово вирішувалося, оскільки аптечні мережі все частіше відкривали пункти у віддалених регіонах, а деякі, крім того, запускали мобільні аптечні пункти, які добре зарекомендували себе у прифронтових районах. Але, як зазначалося вище, скасування маркетингових угод негативно вплинуло на цю тенденцію. І нові аптеки в малих та віддалених населених пунктах перестали відкриватися, а мобільні аптеки довелося частково взагалі закрити. До речі, говорячи про райони без аптек, слід згадати ще одну українську особливість сьогодення – знищення аптек ворогом. А реконструкція потребує часу та коштів. Не кожен бізнес може дозволити собі відновити зруйноване, особливо в районі, де впевненість у тому, що завтра тут стоятиме аптека, а не обвуглений уламок після прибуття, є досить ілюзорною.
Висока конкуренція сприяє низці інших переваг для споживача – ширший асортимент, кращий сервіс, знижки, програми лояльності. Всі ці переваги користуються попитом серед споживачів – комусь потрібні рідкісні препарати, комусь можливість заощадити гроші, комусь онлайн-бронювання, а хтось давно дружить з фармацевтом у найближчій аптеці, бо знає його «як завжди».
Багато зручних та функціональних послуг, високі стандарти обслуговування, акції та можливість отримувати ліки, що є в наявності в іншій частині країни, поруч з вашим будинком, є продуктами конкуренції, особливо аптечних мереж, які налагодили контакти з виробниками та дистриб'юторами, продумали логістику, розробляють та впроваджують інноваційні електронні сервіси та навчання персоналу. Але невеликі мережі або навіть окремі аптеки також мають свої переваги для клієнтів – вони можуть краще враховувати місцеві особливості та попит.
Все це, з можливістю забезпечити споживачам доступ до програм, подібних до вітчизняної «Доступні ліки», сприяє не лише можливості швидкого отримання ліків, а й підвищує загальний рівень охорони здоров’я населення.
Економічний аспект
Будь-який бізнес – це не лише про прибуток, а й про податки. А це вже перевага для держави, і чимала перевага – так, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами в аптеках, сплатили до бюджету близько 5,4 мільярда гривень податків у 2024 році. Звичайно, левова частка належить мережам, але саме фізичні особи-підприємці – це розвиток малого бізнесу, збільшення самозайнятості населення, економічної активності та, як наслідок, покращення добробуту.
Велика кількість аптек означає велику кількість робочих місць, а також мультиплікативний ефект, який поширюється на інші сектори економіки: від виробництва та транспортування ліків до ІТ та освіти, від оренди нерухомості до впливу на розвиток сектору охорони здоров'я. Це розвиток нового сегмента фармацевтичного ринку – впровадження аптечними мережами власних брендів, нижчу ціну на які можна підтримувати за рахунок дистриб'ютора великого обсягу або за рахунок контрактного виробництва.
А ще йдеться про соціальну відповідальність – участь не лише в державних програмах забезпечення доступності ліків, а й постійний пошук нових інструментів для підвищення доступності ліків, а в українських реаліях це запуск мобільних аптек, підтримка лікарів, допомога ВПО та військовим. Все це також має мультиплікативний ефект, найвищим проявом якого є збереження життя. А в економічному вимірі – стимулювання попиту та підтримка соціально-економічної активності населення навіть у складних умовах.
Отже, не варто боятися великої кількості аптек – потрібно дати ринку розвиватися, лише стимулюючи можливості задовольняти споживчий попит і потреби. Хоча б одна аптека має бути поруч з вашим будинком, а ще краще – поруч з роботою.
