Історія радіоелектронної боротьби (РЕБ) — це вічна гонитва щита і меча, де кожна нова система захисту породжує спосіб її обійти. Росія збудувала найдосконаліший щит. Україна щотижня доводить, що абсолютного щита не існує.
Війська радіоелектронної боротьби РФ
До війни з Україною Росія мала п’ять бригад РЕБ (15, 16, 17, 18, 19) у складі збройних сил. Формування такого рівня є лише в армії Китаю. Індія формує дві на китайському та пакистанському напрямках, але процес ще не завершено. Жодна інша армія світу бригад РЕБ не має, полк є вершиною організаційної еволюції (Велика Британія). Кілька полків має Білорусь (наприклад, 10-й і 48-й).
Україна мала в ЗС один-єдиний полк, 249-й, але Міністерство оборони розформувало його у 2013 році. Дякуємо тогочасному керівництву.
Офіцери РЕБ вважають свою професію однією з найдавніших. В підручнику історії вони знайшли картинку, де давні люди полюють на мамонта, і один мисливець сипле мамонтові в очі пісок, нібито глушачи оптико-електронну систему спостереження противника. Отже, ВОС (війська радіоелектронної боротьби) реально давні.
Коли дронів ще не було, радіоелектронна боротьба була схожа більше на радіохуліганство. Перші згадки сягають російсько-японської війни 1904 року, коли радисти однієї імперії заважали радистам на кораблях іншої вільно користуватися ефіром. Цей формат протиборства тривав довго, і лише Німеччина в часи Першої світової війни створила станції радіозавад. Далі нічого суттєвого не відбувалося аж до 1942 року, коли широко відомий дядько в характерних круглих окулярчиках завітав до вождя народів зі службовою запискою про створення Служби знищення німецьких радіостанцій, що діють на полі бою. Ось тоді і почалося. Сформовані згодом окремі радіобатальйони дуже ефективно діяли в операції «Багратіон», дезорганізуючи управління військами противника і роблячи значний внесок у перемогу, хоч електромагнітного спектра неозброєним оком не видно. Бійці невидимого фронту у прямому сенсі.
Далі підрозділи РЕБ розвивалися, наче бур’ян при дорозі, адже ні на параді показати, ні на навчаннях слідом за танками не покатати. А проте, у всіх провідних арміях знаходилися люди, які не дали цьому роду військ банально загнутися.
Комплекс «Солярис-НС»
Повернімося до нашого противника. Крім уже згаданих п’яти бригад РЕБ, ворог має окремий полк РЕБ у Сєвероморську, три окремі центри РЕБ, десять батальйонів, центр комплексного технічного контролю та міжвидовий навчальний центр підготовки і бойового застосування військ РЕБ у Тамбові.
Столицею РЕБ ЗС РФ є Вороніж, де компактно розташовані цікаві навчальні й науково-дослідні заклади. Наприклад, факультет радіоелектронної боротьби (та інформаційної безпеки) у складі Військово-повітряної академії імені професора М.Є. Жуковського та Ю.О. Гагаріна є головним закладом МО РФ з підготовки офіцерів-спеціалістів РЕБ для всіх видів і родів військ. Факультет базується в колишньому військовому інституті радіоелектроніки, який існував у Воронежі з 1980 по 2006 рік і підготував понад три тисячі офіцерів РЕБ. Там само, у Воронежі, розташований науково-дослідний випробувальний інститут РЕБ у складі тієї самої академії ВПС. Це головна міжвідомча наукова організація з досліджень, розробок і випробувань у сфері РЕБ, корінням якої є 21-й науково-дослідний випробувальний центр МО СРСР.
А якщо є науково-навчальна база, то є сенс недалеко мати й базу промислову. У Воронежі функціонує науково-впроваджувальне підприємство «Протек» (вул. Базова, 6). «Протек» виробляє комплекси РЕБ, зокрема, автоматизовані станції перешкод Р-330ж «Житель», які глушать супутниковий зв’язок, GSM, GPS тощо. Є ще кілька підприємств, які входять до складу концерну «Созвездие», розробляють і випускають сучасні засоби РЕБ (наприклад, комплекси «Віка» для придушення навігації БпЛА і «Ярило-М2» проти FPV-дронів). Концерн «Созвездие» колись згадували як розробника єдиної автоматизованої системи управління військами для армії РФ, але щось не пішло. В України є «Дельта», а в них немає «Созвездия».
Дві війни проти Чеченської республіки стали непоганим каталізатором розвитку техніки й озброєння підрозділів РЕБ. Парк цих систем практично повністю оновився. Кожна військова ланка отримала свої інструменти для ведення бойових дій в ефірі.
Стратегічні задачі РЕБ виконують комплекси ГТ-01 «Мурманск-БН» (придушення КХ-діапазону на дальності до 5000 км), «Красуха-2» (протидія РЛС авіації, насамперед AWACS), «Красуха-4» (протидія бортовим РЛС літаків, БпЛА, крилатих ракет), «Дивноморье» (багатофункціональний комплекс дальньої дії), 1Л267 «Москва-1» (комплекс радіоелектронної розвідки й управління з дальністю дії до 400 км).
В оперативній ланці (ті самі п’ять бригад) є комплекси «Палантин», РБ-109А «Былина» (автоматизована система управління засобами РЕБ), РБ-636АМ2 «Свет-КУ», стаціонарний антенний пост радіотехнічної розвідки «Свет-ВСГ», комплекси радіоелектронного придушення Р-325-П5 і «Самарканд-У», станції потужних шумових перешкод 1Л248-2 СПН-2 і 1РЛ248-4 СПН-4.
Комплекс РЕБ «Мурманск-БН»
У тактичній ланці, тобто безпосередньо на полі бою, батальйони й роти РЕБ противника використовують комплекс радіоелектронного придушення РБ-301Б «Борисоглебск-2», комплекси РЕБ РБ-531Б «Инфауна», «Леер-2», РБ-341В «Леер-3» (складається з трьох БпЛА «Орлан-10» з відповідною апаратурою на борту), станції постановки перешкод Р-330Ж «Житель», Р-330БМВ, Р-378БМ «Алтаец-БМ», РБ-312А, станції постановки перешкод стільникового зв’язку «Лесочек», станції постановки перешкод авіаційного УКХ-зв’язку Р-934Б «Синица», систему радіопридушення навігації «Поле-21», станції перешкод радіопідривникам боєприпасів 1Л29 «Ртуть-Б» (СПР-2) та 1Л262Э «Ртуть-БМ» (СПР-2М) (високоефективна система, яка протидіє радіопідривникам артилерійських снарядів з ефективністю, близькою до 100 %), вертолітні станції активних перешкод «Рычаг-АВ», комплекс видового технічного контролю «Спектр» (слідкує за електромагнітним спектром і виявляє несанкціоновані передавачі), комплекс радіо-, радіотехнічного та спеціального контролю МКТК-1А «Дзюдоист» та систему захисту військових об’єктів від прослуховування «Заслон».
Комплекс РЕБ РБ-531Б «Инфауна»
Як людина, що постраждала від дії РБ-341В «Леер-3», яка вміє працювати з мобільними мережами, розповім історію: у часи АТО телефоную дружині з Луганської області й кажу, що отримав від неї SMS: «Все, я устала, больше так не могу. Я ухожу». Вона подивилася свій мобільний і не знайшла слідів відправки цієї SMS. Служба РЕБ на нашому КП працювала вправно, ми знали, що в бойових порядках ворога діє російський «Леер-3», відбуваються регулярні розсилки SMS підривного змісту. Я посміявся. Дружина тоді запитала, чому я такий певний, що вона нікуди не піде? «Ти не пишеш SMS російською, ніколи. Саме тому», — відповів я. Посміялися разом. Мораль — користуйтеся українською та захищеними каналами зв’язку, не вмикайте мобілок ближче ніж за 30 км до лінії фронту.
Активно й досить ефективно протидіють нашим безпілотникам Р-330Ж «Житель» (станція постановки перешкод БпЛА), РБ-341В «Леер-3» (протидія стільниковому зв’язку й каналам управління БпЛА), «Поле-21» (радіопридушення навігаційних сигналів), «Красуха-4» і «Красуха-2» (протидія бортовим РЛС БпЛА), РБ-301Б «Борисоглебск-2» і РБ-531Б «Инфауна» (широко застосовували в тактичній ланці саме проти дронів, зокрема FPV), Р-330БМВ, «Лесочек», Р-378БМ «Алтаец-БМ» (придушення каналів управління та зв’язку БпЛА). Багато станцій РЕБ тактичної ланки (особливо «Житель», «Борисоглебск-2», «Леер-3») протягом бойових дій набули основного застосування саме як засоби боротьби з БпЛА. Стратегічні комплекси («Мурманск-БН», «Красуха») впливають на БпЛА опосередковано — глушать системи розвідки, зв’язку та наведення.
Трофейний комплекс радіоелектронної боротьби «Борисоглебск-2»
У 2016-му над Донецьком, де росіяни розгорнули «Красуху-4», літав американський БпЛА Global Hawk. Ширяв красиво і довго. І нічого та «Красуха», спеціально проти нього сконструйована, зробити не могла. Це була одна з найкрасивіших істерик росіян в ефірі, яку слухали наші радіорозвідники.
Серед усього цього зоопарку у 2026-му почала потрапляти на очі якась «Волна Купол Гарант». Виявилося, що це система РЕБ, спеціально розроблена для глушіння Starlink. Бачите, як боляче стало агресору, коли пан Маск відключив їхні термінали, і які бонуси дає Силам оборони України перевага в управлінні військами і зброєю? Це також причина відвантажувати максимальні терміни за ґратами ідіотам, які допомагають росіянам реєструвати термінали Starlink у білий список.
«Волна Купол Гарант» коштує десь $1,5 млн за комплект, має вигляд парковки цивільних причепів з антенами й дуже схожа на цивільний об’єкт. Комплекс глушить одночасно по восьми каналах сигнали, що транслюють наземні термінали на супутники Starlink у діапазоні 14–14,5 ГГц. Виробляють систему в окупованому Сімферополі на підприємстві «Русский купол». Комплекс накриває куполом протидії зону до 20 км² (фахівці не одностайні в оцінках, є думки, що лише 1–2 км²), у межах якої унеможливлюють прийом сигналів із супутників. У переліку обладнання військ РЕБ противника цього комплексу немає. Якихось згадок про його технічні можливості у відкритих джерелах немає, лише зрозуміло, що він існує і періодично наші зачищають його.
Волна Купол Гарант
Центр протидії дезінформації повідомив минулого тижня, що «Волна Купол Гарант» — це набір від 8 до 12 причепів з передавачами Ku-діапазону, антенами з коефіцієнтом підсилення 40 дБ. Він може мати 8–12 передавачів, потужний генератор 14 кВт. Оціночна чиста енергія мікрохвильового випромінювання — 1,25 кВт на канал і від 10 до 15 кВт залежно від кількості передавачів.
Але ж ніхто не скасовує принципу єдності й боротьби протилежностей: тільки-но ця мікрохвильовка вмикається, наші підрозділи радіоелектронної розвідки негайно бачать гігантський викид тепла й мікрохвильової енергії, тобто комплекс негайно демаскує себе — і ударні БпЛА точно знають, як обійти цей район дорогою до визначених об’єктів. Також зрозуміло, де стоять причепи й генератор, щоб згодом знищити їх.
Попри всі недоліки системи, наші пілоти, які працюють по цілях у Криму, скаржаться, що літати значно складніше.
З іншого боку, пілоти 422 полку БПС Luftwaffe минулого тижня завітали аж у Геленджик. У той, де Путінова дача. Ясна річ, дача прикрита комплексом «Волна Купол Гарант», розгорнутим на території 32-го Новоросійського прикордонного загону ФСБ, військова частина 2156. Проведена полком перевірка показала, що «Гарант» не гарантія. Комплекс уразили, ураження верифіковане. Якось так вийшло, що комплекс, здатний протидіяти супутникам Starlink на висотах близько 500 км, не зміг нічого вдіяти проти українських БпЛА на висотах у кілька тисяч метрів.
Комплекс «Волна Купол Гарант» в об’єктиві українського дрона 422 ОП БПС. У цей час його атакує інший БпЛА. У кожному причепі розміщено по дві супутникові антени, які глушать старлінк
Загалом це третій знищений комплекс цього типу. 14 і 25 червня знищили два інші комплекси «Волна Купол Гарант», зокрема один у Керчі, що прикривав переправу. Є згадки про знищення таких комплексів на Харківському напрямку 2024 року та згодом під Мелітополем, але реальних доказів замалувато.
Аналіз ситуації з радіоелектронною боротьбою в цій війні показує, що в Росії нічого не змінюється: в роки Холодної війни одна сторона будувала навколо СРСР мережу авіабаз і розвивала авіацію, СРСР у відповідь розвивав ППО. Зараз колишні будівничі авіабаз перейшли до розвитку систем управління, зокрема, з базуванням окремих елементів у ближньому космосі, а колишні будівничі ППО знову збудували систему протидії та вивели свої сили й засоби РЕБ на принципово новий рівень, не доступний більшості армій світу.
Але ж прилетів 422 полк і зруйнував баланс!