Для забезпечення безпеки бригад екстреної медичної допомоги під час виїздів до пацієнтів, пропонується наділити їх статусом, аналогічним до статусу правоохоронних органів, та запровадити кримінальну відповідальність за протиправні дії щодо медичних працівників.
Таку думку висловила в коментарі Укрінформу генеральний директор КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Оксана Шарко, коментуючи інцидент із нападом на бригаду «швидкої» 14 липня на Київщині.
«Для захисту медиків від нападів під час викликів до хворих, необхідно прирівняти статус працівника екстреної медичної допомоги до статусу представника правоохоронних органів, зокрема, посилити їх кримінально-правовий захист від агресії та погроз під час виконання професійних обов’язків», – зазначила вона.
Шарко наголосила на нагальній потребі прийняття законодавчих актів, які встановлюють сувору кримінальну відповідальність (включаючи можливе довічне ув’язнення) за замах на життя медика при виконанні службових повноважень.
Керівниця медичного закладу повідомила, що питання захисту медичного персоналу буде розглянуто Київською обласною радою, а також буде ініційовано звернення до Верховної Ради України щодо посилення відповідальності за подібні злочини.
Крім того, за її словами, вкрай важливо впровадити протоколи безпеки, за якими бригади ЕМД очікуватимуть підтвердження безпеки від поліції перед входом у приміщення (у випадках викликів з підвищеним ризиком), проводити навчання та тренінги з питань деескалації конфліктів та самооборони (наприклад, за міжнародною системою DT4EMS/EVE), а також запровадити суворі штрафи за неправдиві виклики та надання неправдивої інформації диспетчерам.
Шарко зауважила, що кількість інцидентів з нападами на медичних працівників у Києві та області зросла протягом поточного року.
«Якщо у 2025 році було зафіксовано 4 напади за весь рік, то з початку 2026 року вже зареєстровано 5 випадків за неповні 7 місяців», – поінформувала вона.
За її даними, значна частина нападників перебувала під впливом алкогольних напоїв та наркотичних речовин.
Шарко також зазначила, що за перше півріччя 2026 року було здійснено майже 105 тисяч виїздів бригад «швидкої» за викликом, тоді як у 2025 році – майже 203 тисячі викликів. За наданою інформацією, 67% осіб, які звертаються за екстреною медичною допомогою, потребують допомоги з приводу раптових захворювань (серцево-судинні патології, артеріальна гіпертензія, гострі неврологічні стани, гостра хірургічна патологія, інфекційні захворювання тощо), 15% – з приводу травм (включаючи ДТП). Під час обстрілів спостерігається збільшення кількості звернень з приводу травм та випадків гострої реакції на стрес.
За словами Шарко, лише за останні три роки на Київщині було зафіксовано 28 нападів на працівників екстреної медичної допомоги.
Згідно з інформацією Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, 14 липня в Обухові на Київщині під час надання медичної допомоги стався напад чоловіка на бригаду медиків. Парамедик отримав серйозну травму голови та перелом скроневої кістки, а технік-стажист – перелом нижньої щелепи. Наразі вони перебувають на стаціонарному лікуванні. Розпочато кримінальне провадження за статтею про умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості (ст. 122 ККУ).
Як повідомлялося раніше, у 2023 році у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 10221, який передбачає посилення кримінальної відповідальності за напади на медичних працівників, реабілітологів та рятувальників.
Медики Напад Кримінальний кодекс Ексклюзив