Політичний аналітик Ігор Рейтерович окреслив основні завдання законодавчої та виконавчої гілок влади України протягом майбутнього політичного циклу. Він наголосив на критично важливих пріоритетах, зокрема національній безпеці, адаптації до ЄС та розробці бюджетного плану на 2026 рік.
Законодавці повинні визначити пріоритетними питання, що стосуються національної оборони та інтеграції з ЄС, протягом оновленого парламентського терміну. Для адміністрації прем'єр-міністра Юлії Свириденко розробка державного бюджету на 2026 рік стане першим значним викликом, за словами Рейтеровича в інтерв'ю УНН .
Законодавчі пріоритети для депутатів
Аналітик очікує, що парламент зосередить увагу на трьох ключових сферах, зокрема на ініціативах, пов'язаних з обороною.
Питання оборони залишаються першочерговими та залежать від контексту. Вони вимагають постійної адаптації до змінних викликів національній безпеці.
– заявив Рейтерович.
Він наголосив на незмінних зобов'язаннях щодо процесів інтеграції з ЄС.
По-друге, виконання законодавчих зобов'язань згідно з угодами про європейську інтеграцію залишається надзвичайно важливим. Для виконання цих зобов'язань необхідно завершити ухвалення численних законів, що очікують розгляду.
– додав Рейтерович.
Третій напрямок діяльності передбачає вирішення нагальних проблем, зокрема стабільності енергетичного сектору.
Найближчими пріоритетами, ймовірно, будуть енергетична безпека та коригування бюджету. Поточні фіскальні обмеження можуть вимагати перегляду в середині року, подібного до нещодавніх адаптацій.
– зауважив аналітик.
Рейтерович також торкнувся питання підготовки до виборів у сценаріях після запровадження воєнного стану.
Проактивна правова основа для майбутніх виборів є надзвичайно важливою. Створення комплексних рамок зараз дозволяє швидко впроваджувати їх, коли дозволять умови.
– запропонував Рейтерович.
Він проаналізував урядові пропозиції щодо виділення ресурсів на соціальні програми.
У проекті плану передбачено 25 мільярдів гривень на потреби громади у 2025 році та понад 50 мільярдів гривень на 2026 рік, включаючи освітню підтримку та програми субсидованого харчування.
Адміністрація має на меті впровадити ці заходи з 2026 року. Успіх залежить від ефективної підготовки бюджету в умовах коливань умов іноземної допомоги. Поточні геополітичні реалії вимагають пріоритезації реформ перед фінансовою допомогою.
– прокоментував Рейтерович.
Речник ЄС Гійом Мерсьє 25 липня зазначив, що скорочення траншів за програмою допомоги Україні відображає неповне впровадження реформ.
Спочатку очікувалося, що Україна отримає 4,5 мільярда євро, але натомість отримала 3,05 мільярда євро. Прем'єр-міністр Свириденко підтвердив цей скоригований розподіл коштів ЄС 8 серпня.
Перенаправлення оборонних коштів на соціальні програми видається політично неприйнятним. Парламентарі визнають необхідність збереження асигнувань на безпеку.
– підсумував Рейтерович.
Урядові виклики
Рейтерович визначив розробку бюджету на 2026 рік як головний виклик адміністрації.
Цей бюджетний процес стане критичним випробуванням можливостей кабінету Свириденка.
– наголосив Рейтерович.
Він підсумував подвійний мандат Кабінету Міністрів: розробка життєздатного бюджету на 2026 рік та збереження економічної стабільності.
Передісторія
Загальний обсяг фінансування для України у розмірі 50 мільярдів євро підтримує макроекономічну стабільність, реконструкцію, модернізацію та адаптацію до ЄС до 2027 року.
Оновлення вимог МВФ
Липневий огляд МВФ скоригував умови Розширеної фінансової програми для України, запровадивши чотири нові контрольні показники:
- Затвердження Радою зі стратегічних інвестицій портфеля державних інвестицій на 2026 рік до кінця серпня;
- Дорожня карта реформи фінансової інфраструктури, розроблена регуляторами до жовтня;
- Впровадження міжнародних стандартів у сфері нерухомості до 2025 року;
- Законодавча підготовка щодо рамок сек'юритизації до березня 2026 року.
Першого контрольного показника було досягнуто шляхом затвердження Єдиного портфеля державних інвестицій на 2026 рік.
