Освітній омбудсмен Надія Лещик вважає, що освітяни не повинні займатися будівельними та ремонтними роботами в навчальних закладах. Замовниками ремонтів мають бути компетентні відомства чи підприємства.
Освітяни не повинні займатися будівельними та ремонтними роботами в навчальному закладі. Замовником ремонту навчальних закладів, зокрема притулків, мають бути ті відділи, відомства, державні чи комунальні підприємства, які мають персонал, наділений необхідними для цього компетенціями, вважає освітній омбудсмен Надія Лещик, пише УНН .
Деталі
Час від часу у публічному просторі з’являються повідомлення правоохоронних органів про кримінальні провадження проти керівників навчальних закладів за порушення законодавства під час проведення будівельних чи ремонтних робіт у навчальних закладах, зокрема у сховищах.
– йдеться у повідомленні освітнього омбудсмена.
У цих звітах свідчать про закупівлю товарів та виконання робіт, що не відповідають державним будівельним нормам та умовам, зокрема вимогам безпеки, що спричинило матеріальні збитки бюджету.
У більшості ситуацій, які я виявив у громадському просторі, керівник навчального закладу самостійно укладав договір та підписував відповідні документи. Таким чином, виникають дискусії щодо того, чи повинен керівник навчального закладу брати на себе відповідальність та займатися питаннями будівництва, відповідати за такі роботи та підписувати відповідні документи, чи повинен мати спеціальні знання в цій галузі.
Проаналізувавши деякі закупівлі, освітній омбудсмен звернув увагу на те, що замовниками будівельних робіт, капітального ремонту, зокрема укриттів навчальних закладів, або робіт з технічного нагляду є зовсім різні суб'єкти господарювання:
• окремі державні або муніципальні підприємства та установи;
• департаменти обласних державних адміністрацій;
• органи місцевого самоврядування або їх окремі департаменти чи відомства (житлово-комунальне господарство, будівництво, покращення та розвиток інфраструктури та інші).
Водночас, найчастіше саме конкретний навчальний заклад або орган управління освітою виступає замовником у таких ситуаціях.
«На мою думку, перекладення відповідальності на керівників навчальних закладів за організацію будівельних робіт у навчальному закладі, зокрема, з укриття чи проведення ремонтних робіт, перевантажує керівників навчальних закладів додатковими обов’язками, для виконання яких їм бракує необхідних компетенцій чи спеціальних знань. Зокрема, керівник навчального закладу не повинен володіти компетенціями, пов’язаними з державними будівельними нормами, технічним наглядом, будівельною чи економічною експертизою тощо. Керівники не мають знань про особливості будівництва захисних споруд, не можуть відстежувати ціни на матеріальні ресурси та аналізувати їх. Такі вимоги до них не передбачені. Те саме стосується і працівників органів управління освітою», – зазначив Лещик.
Омбудсмен додала, що, на її думку, деякі з цих проваджень можуть бути пов'язані з некомпетентністю директорів у будівельних питаннях, чим можуть скористатися інші особи.
Результати міжнародного паралельного аудиту ефективності, звіт про який затверджено рішенням Рахункової палати України № 32-1 від 03.07.2024, свідчать про те, що визначення на місцевому рівні замовниками виконання будівельних робіт навчальних закладів та/або органів управління освітою, які не мали кваліфікованого персоналу та досвіду реалізації таких проектів, є однією з причин неефективного управління бюджетними коштами та їх неефективного використання на місцях. За результатами аудиту, порушення чинного законодавства, а також недоліки у використанні бюджетних коштів, виявлені на всіх етапах реалізації проектів: під час розробки проектної документації, державних закупівель та приймання виконаних робіт.
– сказав Лещик.
Саме тому, за словами Лещика, замовником будівельних робіт чи ремонту навчальних закладів, зокрема об'єктів цивільної оборони, повинні бути ті відомства, департаменти, державні чи комунальні підприємства, які мають персонал, наділений необхідними для цього компетенціями.
Додавання
Освітній омбудсмен Надія Лещик закликала батьків школярів разом з освітянами розглянути можливість використання державного безкоштовного електронного сервісу, який включає електронний журнал та щоденник – МРІЯ.
