Чверть українських земель заражена вибухонебезпечними предметами та мінними залишками війни, що спричинило смерть 359 осіб, у тому числі 18 неповнолітніх. Ліквідація таких загроз перетвориться на наймасштабнішу та найскладнішу гуманітарну операцію з розмінування в історії.
Сьогодні чверть території України потерпає від мін та вибухонебезпечних решток війни – це площа, що перевищує розміри Англії. Вони коштують життя сотень людей, позбавляють населення доступу до доріг, угідь та зон відпочинку, перетворюючи повсякденність на ризиковане зіткнення зі смертю.
Про це повідомляє видання Тhe Guardian, інформує УНН.
Деталі
Україна належить до держав із найвищою концентрацією мін у світі. З моменту повномасштабного вторгнення рф на території країни було розміщено понад мільйон вибухових пристроїв та недетонованих боєприпасів. За даними ДСНС, вони вже забрали життя щонайменше 359 людей, включаючи 18 дітей, та призвели до травмування близько тисячі громадян.
Мапа територій, які можуть бути забруднені мінами та боєприпасами
На північному сході, у Шостці Сумської області, за 50 км від кордону з рф, місцеві мешканці стикаються з подвійною небезпекою: ракетні обстріли та атаки дронами-камікадзе загрожують миттєвою загибеллю, тоді як залишені міни можуть вибухнути через тижні чи роки після бойових дій.
Вибухівки тепер скрізь: їх скидають з безпілотників, розкидають ракетами. Нещодавно родина підірвалася на дорозі, якою їздила роками. Цю міну встановили зовсім недавно, ймовірно, з дрона
– розповідає саперка та мешканка Єлизавета Кисельова.
Такі інциденти – не поодинокі випадки. На півдні, у Херсоні, Людмила Криворотько втратила двох дітей після вибуху російської міни під їхнім авто.
Мій син (19 років) та донька (22 роки) загинули на місці. Молодші діти отримали поранення, але вижили
– ділиться жінка.
Через два роки після трагедії їхні тіла все ще носять сліди поранень, а життя – наповнене тривогою.
Міни нагадують “часові бомби”. Вони можуть мати вигляд каменю, іграшки чи дрібного предмета в траві. Серед них – радянські “метелики”, які десятиріччями калічили дітей в Афганістані, а тепер масово зустрічаються в Україні.
За даними ООН, санація українських територій стане найграндіознішим гуманітарним розмінуванням у світовій історії. Протитанкові міни з потужними зарядами, тисячі невибухнених снарядів та мінометів залишатимуться смертельною загрозою протягом багатьох років.
Україна, на відміну від інших країн, змушена переоцінювати свій підхід до Оттавської конвенції, що забороняє використання більшості типів наземних мін. Уряд зазначає: у умовах агресії рф держава має право вживати заходів для оборони, навіть якщо це передбачає застосування мін для стримування ворога.
Проте гуманітарне розмінування залишається ключовим напрямом. У Сумській області, наприклад, волонтери спільно з Червоном Хрестом організовують тренінги для цивільних. Вони вчать, як ідентифікувати небезпечні предмети та уникати ризикованих дій. Але, як зауважує Кисельова, люди часто звикають до війни.
Допоки біда не торкнеться їх безпосередньо – вони вважають ситуацію нормальною. Найуразливіші – діти та підлітки. Малі беруть усе в руки, а старші шукають небезпечних пригод
– наголошує саперка.
У матеріалі Тhe Guardian підкреслюється, що Україна вже несе важкі втрати, аби повернути безпеку своїм землям. Проте боротьба з “невидимим фронтом” лише розпочалася і триватиме десятиліттями.
