Атоми стійкості України: як працює низовий волонтерський рух 13.03.2026 16:15 Укрінформ Базою руху є неформальні ініціативи, але чому вони залишаються майже непомітними? На тлі галасливих медійних інцидентів навколо великих доброчинних фондів чи чергових слабо аргументованих звинувачень у бік знаних волонтерських проєктів – як-от «Госпітальєрів» – легко «втратити з поля зору» тих, на кому базується щоденна праця мільйонів людей заради війни та миру. Мова йде про низовий волонтерський рух. Силу, яка дала про себе знати на Майдані, по-справжньому розквітла у 2022-му і нині проходить черговий етап трансформації. Нещодавно було представлено дослідження «Всеосяжна турбота: низовий волонтерський рух як складова оборони України». Це чи не перша спроба подивитися в капіляри українського опору – туди, де відсутні офіційні штампи, ФОПи та угоди, але є величезний ресурс. Це всі ті невидимі щоденні дії допомоги та незнайомі люди, котрі за ними стоять, – чиї руки кожного дня плетуть маскувальні сітки, пакують сухі пайки або купують «мавіки» для сусідів по будинку, які пішли на фронт. Ті, хто евакуюють тварин із сірих зон або утримують їх у саморобних притулках за особисті кошти, ті, хто готують їжу та допомагають безпорадним сусідам. Для багатьох українців волонтерство стало звичайним життям – його частиною, яку вони ще років десять тому навіть не брали до уваги. Як зауважила під час презентації дослідниця волонтерських рухів Анастасія Омелянюк: «Можливо, ви самі чули цю фразу: ти або в ЗСУ, або для ЗСУ. Це дуже добре показує, чим є низове волонтерство зараз».
Анастасія Омелянюк, дослідниця кластеру «Волонтерський рух», фото: соцмережі. Відповідно до опитування, за минулий рік займалися волонтерством 43,5% жінок та 37% чоловіків. Але найцікавіше – у вигляді цієї підтримки. Більшість опитаних (78%) волонтерять неформально, тобто не належать до жодних організацій. «Індивідуальним волонтером може бути кожен із нас. Наприклад, якщо я сьогодні вирішу після роботи піти прибрати у парку, це вже безпосередньо волонтерство», – пояснює експертка Дар’я Гросул.