Боротьба з корупцією в Україні буде ефективнішою після ліквідації монополії НАБУ, яка фактично усунула державу від цього процесу, вважає член Антикорупційного комітету Ради Анатолій Бурмич. На його думку, також необхідний зовнішній незалежний аудит.
Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, переважна більшість українців – 71% – вважають, що рівень корупції в країні зріс під час повномасштабного вторгнення. Анатолій Бурмич, член Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, у коментарі УНН пояснив, що змінити ситуацію можна лише шляхом ліквідації монополії Національного антикорупційного бюро на боротьбу з корупцією. Першим кроком має стати незалежний зовнішній аудит роботи НАБУ за участю представників України.
«На зустрічі з Європейською комісією, коли приїхала пані Кос (європейський комісар з питань розширення Марта Кос – ред.) і ми зустрілися, я поставив їй це питання (необхідність зовнішнього незалежного аудиту – ред.), бо ситуація з корупцією в Україні тільки зростає, проблеми тільки зростають. Вона нікуди не рухається», – зазначив Бурміч.
На його думку, така ситуація виникла через те, що НАБУ сформувало монополію на боротьбу з корупцією, яка виявилася неефективною.
«Вся проблема в тому, що ми створили монополію на боротьбу з корупцією. Але вона настільки незалежна, ця монополія, що держава Україна абсолютно не має на неї жодного впливу – ні на ефективність, ні на що завгодно. І самій державі Україна фактично заборонено боротися з корупцією. І держава Україна фактично не несе відповідальності за той стан корупції, який існує сьогодні в нашій державі», – пояснив Бурмич.
Водночас, за його словами, міжнародні партнери «тикають носа» владі за високий рівень корупції в Україні. Народний депутат не виключає, що ця ситуація виникла через непрофесіоналізм тих, хто проводив антикорупційну реформу.
Бурміч додав, що в розмові з єврокомісаром він зазначив, що монополії завжди призводять до зловживань.
«Я пропонував, щоб держава Україна та її державні органи, чи то поліція, чи Служба безпеки, долучилися до боротьби з корупцією. І тоді, перш за все, буде змагальний процес. Ми ліквідуємо монополію, а потім зможемо запитати у держави, чому ви не боретеся», – вважає депутат.
Він переконаний, що якщо монополію НАБУ на боротьбу з корупцією не буде ліквідовано, рівень корупції в Україні не знизиться.
«Тому, якщо ситуація у нас не зміниться, з тим, що ми не подолаємо саму монополію, то, звичайно, нам потрібно провести аудит НАБУ, усіх корупційних органів, бо ніхто вже кілька років не проводив аудит Національного агентства з боротьби з корупцією. Тому я б вважав за необхідне провести аудит, але обов’язково за залученням держави Україна. Я б із задоволенням взяв участь у цьому аудиті, бо знаю, що в багатьох випадках не стільки зловживань, а просто жахливі речі, коли справи порушуються за думки, за заяви, за провокації, а системної боротьби з корупцією немає», – наголосив Бурміч.
Додамо
Одним із прикладів переслідування, яке виглядає незаконним, є справа проти бізнесмена Олексія Федоричева, власника терміналів «ТІС-Зерно» та «ТІС-Добрива» в порту «Південний». Детективи Національного антикорупційного бюро України переслідують бізнесмена вже понад 10 років. Кримінальне провадження проти нього більше схоже на спробу НАБУ рейдерського захоплення терміналів, яка затягнулася надто довго.
Фактично, за 10 років їм жодного разу не вдалося передати підозрюваного бізнесмену чи обрати йому запобіжний захід. А регулярні спроби арешту майна, хоча й щоразу закінчуються невдачею, суттєво перешкоджають веденню критично важливого бізнесу під час війни, пов'язаної із забезпеченням продовольчої безпеки.
Явним свідченням того, що справа проти Федоричева є бізнес-розбірками за участю правоохоронців, що займаються боротьбою з корупцією, є рішення суду князівства Монако, де бізнесмен тривалий час проживає. Судді Монако відмовилися передати підозру Олексію Федоричеву, зазначивши, що його справа є бізнес-спором, а не злочином.
«… інформація, надана в запитах, не дозволяє нам визначити характер справи як кримінальної, що дозволяє компетентним органам Князівства Монако зробити висновок: суть справи стосується радше фактів, що лежать в основі спору суто економічного характеру», – йдеться в рішенні.
Судді Вищого антикорупційного суду були аналогічної думки, не вбачаючи підстав для арешту майна чи обрання запобіжного заходу Федоричеву. Більше того, вони навіть відмовилися продовжити термін досудового розслідування після його закінчення.
Однак винахідливість детективів НАБУ вражає. Замість того, щоб змиритися з поразкою та визнати, що справа була замовною, вони офіційно передали її на розслідування до Національної поліції. Приєднавшись до слідчої групи, перше, що зробили детективи НАБУ, це змусили своїх колег у Печерському районному суді Києва проштовхнути рішення про продовження терміну розслідування.
Не отримавши бажаного від Вищого кримінального суду, детективи намагаються проштовхнути необхідні рішення у Печерському районному суді Києва. Тож усе вказує на те, що НАБУ дуже зацікавлене у терміналах у порту Південний.
НАБУ як інструмент тиску
Експерти, опитані УНН, вказують на вибірковість роботи детективів Антикорупційного бюро, а також на їхню неефективність. Зокрема, за 10 років існування органу мінімальна кількість топ-посадовців була притягнута до відповідальності за корупцію. Фактично, на одного детектива припадає один остаточний вирок.
Вони також зазначають, що детективи НАБУ часто роками розслідують кримінальні справи, які мають бути завершені якомога швидше.
