Критика проєкту Цивільного кодексу у 95% базується на чинних положеннях – депутат Фріс 02.05.2026 12:08 Укрінформ Поняття "сумлінність" у новому Цивільному кодексі замінить колишній термін "моральні принципи суспільства", а зауваження до проєкту у 95% випадків пов’язані з нормами, що вже існують.
Про це заявив один з авторів документа, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Комітету ВР з питань правової політики Ігор Фріс (фракція "Слуга народу") в ефірі Українського радіо, інформує Укрінформ.
"Критика Цивільного кодексу переважно стосується однієї книги – це книга "Сімейне право", яку кожен чомусь зараз почав ретельно вивчати і коментувати, усвідомлюючи або не зовсім усвідомлюючи норми, що там прописані. І дивно, що, мабуть, 95% негативу і коментарів стосуються положень, які фактично існують у поточному Сімейному кодексі і зафіксовані в його нормах. Це стосується одруження, родини, прізвища, права на прізвище, питання примирення в суді при розлученні", – сказав Фріс.
Він додав, що багато з цих положень зараз узгоджені регулятором і не викликали жодної критики з 2004 року.
Коментуючи принцип сумлінності, який є у новому Цивільному кодексі визначальним, депутат зазначив, що раніше це називалося принцип "моральних засад суспільства".
"Інститут української мови переклав радянський пережиток "моральні засади суспільства" сучасною українською мовою, надавши йому визначення "сумлінність". Тобто, у перекладі зі старої радянської, це означає моральні засади суспільства… На мою думку, це визначає те, що є прийнятним у нашому суспільстві. Норми, характерні для українського суспільства, мають бути в основі будь-яких правовідносин між громадянами", – підкреслив Фріс.
Щодо звинувачень у тому, що "за сумлінністю можна дискримінувати будь-яку людину", він зауважив: закон говорить, що захист сумлінності не є дискримінацією.
"Я наведу невеликий приклад. Якщо український законодавець прийме закон про те, що в публічних місцях в Україні заборонено носити хіджаб, то певна група суспільства, яка носить хіджаб, може стверджувати, що це дискримінаційне положення, спрямоване проти них. А ми стверджуємо, що в українському суспільстві, в українській сумлінності, в публічних місцях не носять хіджаб. Тому це не є дискримінація, а захист цієї сумлінності", – сказав один з розробників проєкту.
За його словами, будь-яке поняття, що визначається нормами моралі, є оціночним, у кожному суспільстві мораль та етика – це оціночні міркування.
"Водночас положення Цивільного кодексу та цивільного права – формальні, вони чітко визначені щодо прав, обов’язків, виконання цих обов’язків та здійснення цих прав певними суб’єктами нашого суспільства. Що можуть робити малолітні, неповнолітні, які обов’язки батьків, яким чином вони повинні утримувати дітей, як діти повинні утримувати батьків, як здійснюються різноманітні правочини, коли потрібне нотаріальне завірення, коли воно не потрібне, як успадковується майно, які існують рівні черг спадкування – це основні елементи. Вони всі чітко прописані та регламентовані положеннями законодавства, які не можуть тлумачитися по-іншому", – зазначив депутат.
Водночас, за його словами, судова практика "вже врегулювала багато питань, які зараз написані в цьому Кодексі і відтворені з попереднього".
Коментуючи положення про захист прав добросовісного набувача, критики якого стверджують, що мова йде про легалізацію краденого майна, Фріс нагадав, що був автором закону №12089 щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, за яким вже є судові рішення, і Європейський суд з прав людини визнав, що його положення забезпечують право власності фізичної особи, гарантоване Конституцією України, є людиноцентричними та підлягають обов’язковому захисту.
"Тому будь-які інсинуації про те, що хтось щось у когось відбере – це повна нісенітниця. Для того, щоб суд ухвалив відповідне рішення, особа має бути недобросовісною. А в добросовісної особи, яка на законних підставах придбала, заплатила кошти та зареєструвала своє право власності, не можна просто так забрати, не повернувши їй нічого натомість", – заявив один з авторів проєкту Цивільного кодексу.
Щодо звинувачень у поспіху з прийняттям документа, він нагадав, що проєкт Цивільного кодексу було оприлюднено на сайті ВР 2 місяці тому для публічного обговорення, а робота над документом тривала майже сім років.
"Час, витрачений інститутами та лінгвістами для формування саме українського тексту Цивільного кодексу, висновки міжнародних інституцій, наукових інституцій, найбільших українських університетів і кафедр цивільного права, які також є учасниками робочої групи… Мені здається, що це не дуже швидкий процес. Особливо, якщо врахувати, що Господарський кодекс було скасовано 2 роки тому, і саме з цього моменту почалася дуже активна робота над нормами нового ЦК, щоб ми не залишили право юридичних осіб поза межами цивільного законодавства. Тому мені, навпаки, здається, що це один з найтриваліших законопроєктів, які розроблялися в стінах цього парламенту", – підкреслив депутат.
Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу.
Депутат Законопроєкт Верховна Рада Слуга народу Цивільний кодекс