Завдяки проєкту POLARIN програми «Горизонт Європа», який фінансує доступ науковців до полярних установ, на станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» розпочинаються два міжнародні дослідження.
Про це інформує Національний антарктичний науковий центр, передає Укрінформ.
"На "Вернадському" буде здійснюватися дослідження поширення аерозолів мікробних колоній у полярних областях. Це перший проєкт MICROAIRPOLAR. Він передбачає встановлення на трьох станціях в Арктиці та трьох в Антарктиці спеціального обладнання MicroAirCollector для збору зразків мікроорганізмів з повітря. Згодом науковці проведуть їх генетичний аналіз, щоб встановити, які саме мікроорганізми переносяться вітром до полярних регіонів. З використанням обчислювальних моделей також буде відстежено траєкторії повітряних мас та переміщення бактерій в Арктиці й Антарктиці та між ними", – зазначено у повідомленні.
Як пояснюють у НАНЦ, це важливо, адже мікроорганізми одними з перших заселяють території, що звільняються від льоду. Тому в полярних регіонах, де спостерігаються інтенсивні процеси танення, вони впливатимуть на формування біорізноманіття.
Дослідження проводять науковці Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія).
Другий проєкт – TRICUSO-FLOATS – присвячений спостереженню за вуглецем у Південному океані.
"Біля острова Південної Джорджії з борту криголама "Ноосфера" буде запущено 6 аргобуїв, оснащених низкою датчиків. Вони вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю. Крім того, буї будуть обладнані високоточними сенсорами pH, O₂ та акустичними датчиками вітру. Це допоможе кількісно оцінити обсяг вуглецю, який поглинається Південним океаном", – повідомили у НАНЦ.
За попередніми даними, цей океан поглинає приблизно 40% усього CO₂, який абсорбують усі океани світу, хоча він займає лише 1/5 їхньої загальної площі. Наразі існують значні розбіжності між даними спостережень та моделями цього поглинання. Тому розширення просторового та часового охоплення автономних вимірювань у Південному океані сприятиме зменшенню цієї невизначеності.
Проєкт реалізується науковцями Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція).
Обидва дослідження розпочнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.
Як додали в НАНЦ, POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі установи, які належать організаціям з усього світу. Учасники консорціуму мають вільний доступ до об’єктів, який надається за результатами конкурсних відборів. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS – перші проєкти-переможці, що отримають доступ до «Вернадського» та «Ноосфери» в рамках POLARIN.
Для України такі ініціативи є можливістю долучитися до новітніх наукових розробок та бути активним членом глобальної полярної спільноти.
Як інформував Укрінформ, НАНЦ оголосив конкурс з відбору кандидатів до складу 32-ї Української антарктичної експедиції 2027-2028 рр. на антарктичну станцію «Академік Вернадський".
Фото: Національний антарктичний науковий центр / Фейсбук
Антарктика Арктика Наука Станція “Академік Вернадський” Криголам дослідження