Український парламент готується до обговорення законопроєкту про податкове регулювання криптовалют. Це створить можливість додати до державної казни до 20 мільярдів гривень щороку та включити країну до глобальних фінансових систем.
Триває процес формування правових підвалин для криптовалютного сектору в Україні. Парламент намірений провести перше читання відповідного законопроєкту найближчим часом. Як зазначила у спеціальному інтерв’ю для УНН фінтех-експертка та співзасновниця української фінтех-платформи Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка, ключовим аспектом є не лише поповнення бюджету, а й забезпечення стабільності для підприємців.
Ще у 2022 році було схвалено базовий законодавчий акт “Про віртуальні активи”, але його реалізація поки неможлива через відсутність податкових норм. Для активізації закону необхідно прийняти окремий документ із змінами до Податкового кодексу, який визначить правила обігу цифрових активів. Згідно із планами, голосування у першому читанні відбудеться на найближчому пленарному засіданні. Висока ймовірність схвалення закону пов’язана із потребою легалізації мільярдів гривень, що щорічно обертаються у тіньовому сегменті. Держава розглядає криптовалтури як потенційне джерело фіскальних надходжень, але, як підкреслює Олена Сосєдка, важливим також є доступ до міжнародних фінансових інструментів.
Цифрові активи давно є частиною глобальної економічної системи. Україна посідає провідні позиції серед країн світу за використанням криптовалют. Проте ці ресурси залишаються поза податковим полем, не приносячи користі державі. Чіткі правила дадуть подвійний ефект – посилення економіки та збільшення держбюджету
– пояснює Олена Сосєдка.
Значення легалізації цифрових активів
Регулювання крипторинку вигідно як державному сектору, так і приватним компаніям.
Перш за все, за словами експертки, легалізація забезпечить правову безпеку для інвесторів та бізнесу. Це створить умови для залучення капіталу, розширення підприємницької активності та формування нових робочих місць.
Легалізований ринок відкриє доступ до міжнародних інвестицій, банківських послуг та фондових платформ
– наголосила фінтехекспертка.
По-друге, це демонстрація прогресу України у гармонізації із європейськими стандартами, зокрема з регуляторними нормами MiCA (Markets in Crypto-Assets Regulation), що важливо для співпраці з міжнародними інституціями та донорами.
Фіскальна користь для держави
Україна має один із найбільших крипторинків у східній Європі. За оцінками експертів, щорічний оборот може досягати 8–10 мільярдів доларів. Навіть 5% податок на операції з цифровими активами може принести понад 20 мільярдів гривень додаткових коштів до бюджету.
Для прикладу: при ринковому обсязі 10 мільярдів доларів 5% збори становитимуть приблизно 500 мільйонів доларів – це більше, ніж річний бюджет великих міст. Такі кошти можуть бути спрямовані на оборонні потреби, соціальні проекти чи відновлення інфраструктури
– зауважила Олена Сосєдка.
Експертка наголосила, що оподаткування криптоактивів може стати додатковим ресурсом для фінансування стратегічних напрямків. За її словами, ці кошти зараз “перебувають у тіні”, але мають потенціал для підтримки ключових галузей.
Умови для успішного функціонування ринку
Ефективність легалізації залежатиме від простоти правил: помірні податкові ставки, уникнення подвійного оподаткування та зрозуміла система декларування.
Досвід інших країн доводить: прозорі умови спонукають бізнес діяти легально. Україна має шанс стати регіональним фінансовим центром за умови правильного підходу
– резюмує Сосєдка.
Наразі ключовою проблемою є відсутність чіткого розподілу повноважень між регуляторами. У поточному законопроєкті не визначено, який орган контролюватиме крипторинок. Це питання може бути вирішене під час другого читання або делеговане уряду. Як би не розвивалися події, прийняття закону стане відповідальним кроком для розвитку економіки та фінансового сектору.
Запровадження прозорого механізму декларування разом із забороною подвійного оподаткування стимулює бізнес до легалізації. Це створить передумови для перетворення України на фінансовий хаб Східної Європи зі збільшенням бюджетних надходжень.
Крипторинок функціонує без чітких правил, що веде до втрат держави та ризиків для бізнесу. Чим швидше буде прийнято закон, тим швидше країна отримає додаткові ресурси
– підкреслила Олена Сосєдка.
Без відповідних змін зростатимуть ризики шахрайства, втечі капіталу та зниження довіри з боку міжнародних партнерів. Натомість регулювання забезпечить прозорість, стабільність та захист інвестицій.
