Фармацевтичний сектор України може похвалитися різноманітними пропозиціями, адаптивним ціноутворенням та винятковою якістю обслуговування, перевершуючи багато європейських аналогів. Станом на липень 2025 року в країні працювало 18 280 активних аптечних пунктів, що становило 88% її доконфліктної потужності.
Нещодавно українці знову почали використовувати вітчизняні сфери послуг, усвідомлюючи, що їхні стандарти часто конкурують або перевищують європейські. Ця тенденція охоплює банківську справу, косметичні послуги та фармацевтику. Аптечний сектор України є прикладом того, як орієнтовані на пацієнта підприємства можуть процвітати та надавати першокласну медичну допомогу, незважаючи на виклики воєнного часу. Послуги тут часто перевершують європейські, де дефіцит та обмежений вибір турбують багато країн. Навіть під час конфлікту українські аптеки залишаються доступними, пропонуючи широкий асортимент продукції, динамічне ціноутворення та неперевершене обслуговування клієнтів. УНН дослідив причини успіху цієї моделі та чому українці отримують більше переваг, ніж іноземні колеги.
Сучасні українські аптеки не обмежуються лише продажем ліків — вони слугують пунктами первинної медичної допомоги, залишаючись функціональними та розташованими найближче до них. Українці уникають тривалих пошуків ліків, затримок лікування чи вимушених покупок через монополізовані ринки.
Дані Proxima Research, представлені на конференції «PHARMBUDGET 2026: Стратегія сталого розвитку фармацевтичного бізнесу», показують, що станом на липень 2025 року в Україні працювало 18 280 аптек, що становить 88% від довоєнних показників. Це підкреслює не лише виживання ринку, але й стабільний прогрес у відновленні.
Відновлення ринкової динаміки вигідне українським споживачам, посилюючи конкуренцію. Конкуренція стимулює аптеки оптимізувати ціни та послуги, дозволяючи пацієнтам порівнювати витрати та отримувати доступ до знижок, програм лояльності або програм підтримки хворих на хронічні захворювання. Конкурентний тиск також призводить до розширення запасів, забезпечуючи наявність як брендованих препаратів, так і доступних генериків, одночасно сприяючи ініціативам щодо покращення доступності ліків.
Географічна щільність є додатковою перевагою аптечної мережі України, оскільки аптечні пункти розташовані поблизу будинків, робочих місць, лікарень або транспортних вузлів. Навіть якщо обстріли або перебої з електропостачанням призводять до зривів у одному з пунктів, альтернативи залишаються поблизу, що забезпечує надійність в умовах нестабільності.
Натомість, суворі правила стримують роботу аптечного сектору в багатьох європейських країнах, обмежуючи вибір та доступ пацієнтів. Аптеки ЄС часто працюють за скороченим графіком, закриваються у вихідні та не мають стимулів для рекламних акцій, знаючи, що клієнтам, які не мають до кого звернутися.
Німеччина
Німеччина запроваджує суворий державний контроль над аптеками: лише ліцензовані фармацевти можуть володіти ними, а фізичним особам дозволено мати одне основне місце розташування та до трьох філій. Мережі аптек заборонені. Ціни на рецептурні ліки регулюються державою.
Ці обмеження скоротили ринок: у 2023 році закрилося 559 аптек — найрізкіше річне зниження з 1949 року, тоді як відкрилося лише 62, що зменшило загальну кількість аптек до 17 571, що є історично низьким показником.
Як наслідок, сільські жителі долають кілометри за основними ліками, що обмежує доступ до лікування та придушує конкуренцію на ринку.
Франція
Франція повторює підхід Німеччини: аптеки вимагають, щоб фармацевт був власником, але не більше одного на 2500 жителів. Мережі аптек є незаконними.
Хоча в містах є численні аптеки, понад 1700 комун (5% по всій країні) не мають жодної, що змушує селян витрачати значний час і ресурси на ліки. Регульовані державою ціни нівелюють конкурентні стимули, обмежуючи вибір пацієнтів.
Італія
Італія аналогічним чином обмежує володіння аптеками кваліфікованими фармацевтами. Закон 2012 року вимагає одну аптеку на 3300 жителів.
З 1975 по 2024 рік кількість аптек зросла на 33,5% порівняно зі зростанням населення на 4,2%, що підкреслює їхню роль у сфері охорони здоров'я. Італійці щодня здійснюють приблизно 4 мільйони відвідувань аптек.
Однак жорстке ліцензування перешкоджає виходу на ринок нових учасників.
Іспанія
Іспанія запроваджує ще жорсткіші правила: одна аптека на 2800 осіб, на відстані не менше 250 метрів одна від одної. Власники повинні бути працюючими фармацевтами.
Ліцензії, які часто успадковуються або продаються за мільйони, обмежують зростання ринку. Мінімальна конкуренція залишає іспанцям обмежені можливості вибору та завищені витрати.
Висновок
Контраст разючий: українці користуються конкурентними перевагами — різноманітністю, доступністю та гнучкістю цін — тоді як німці, французи, італійці та іспанці стикаються з дефіцитом аптек, високими цінами та обмеженою кількістю альтернатив.
Українська модель демонструє, що навіть за умов несприятливих умов ринки можуть залишатися диверсифікованими, конкурентними та орієнтованими на пацієнта. Збереження цієї системи забезпечує вибір, доступ до лікування та високу якість послуг.
