Комітет Верховної Ради завершує роботу над законопроектом щодо Фонду гарантування вкладів для свого другого парламентського розгляду. Законодавці пропонують зміни, проте залишаються побоювання, що вони можуть бути проігноровані.
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики розпочав просування законопроекту № 13007-д, що стосується діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до другого читання. Наразі збираються поправки від законодавців. Однак член комітету Ніна Южаніна в ексклюзивній заяві УНН повідомила, що автори документа на чолі з головою комітету Данилом Гетманцевим та ФГВФО мають намір зберегти початкову версію проєкту, схвалену під час першого читання.
Наразі немає жодних подробиць щодо доопрацювання проєкту для другого читання. Період для доопрацювання залишається відкритим. Я самостійно розробляю поправки, зокрема, щодо вирішення критичних питань, які завадили нашій фракції та мені спочатку підтримати законопроект. Ми прагнемо узгодити спірні розділи та запропонувати альтернативні підходи. Однак незрозуміло, чому ФГВФ проігнорував наші пропозиції під час попередніх консультацій.
– наголосила Южаніна.
Депутат звернув увагу на невирішені ризики в законопроекті, зокрема неоднозначні положення щодо передачі активів з банків, що перебувають у стадії ліквідації.
«Моя команда вивчає рішення для забезпечення прозорого перерозподілу активів з неіснуючих банків. Чіткі механізми оцінки повинні запобігти руйнуванню резервів фонду, які захищають індивідуальні депозити. Запровадження положень, які виснажують ці ресурси, посилить ризики, закладені в поточному проекті», – застерігла вона.
Южаніна також припустила, що законопроект може пройти прискорену підготовку до другого читання, сформульовану його авторами як виконання зобов'язань України перед міжнародними організаціями, такими як МВФ.
Вона також висловила скептицизм щодо того, що Фонд гарантування вкладів врахує поправки законодавців. « Незважаючи на запропоновані зміни, Фонд, схоже, налаштований зберегти оригінальний текст. Це робить процес внесення поправок марним », – заявила вона.
Додатковий контекст
19 серпня Парламент схвалив у першому читанні суперечливий законопроект № 13007-д, що викликало критику за підрив основоположних правових принципів та конституційних норм.
Прихильники законопроекту, включаючи Гетманцева, стверджують, що він відповідає зобов'язанням за Меморандумом МВФ від жовтня 2024 року. Однак Департамент парламентських досліджень зазначив недостатній аналіз соціально-економічних наслідків або узгодженості із зобов'язаннями МВФ у пояснювальних матеріалах.
Експерти попереджають, що пропозиція не містить комплексних правил щодо процедур неплатоспроможності банків, що надає ФГВФ надмірні свободи дій та сприяє правовій неоднозначності. Розпливчасті визначення, такі як «зацікавлена сторона», суперечать іншим розділам, посилюючи ризики зловживання.
Особливе занепокоєння викликають нові правила щодо заморожених депозитів. Аналітики наголошують на необхідності узгодити винятки з гарантій депозитів із Директивою ЄС 2014/49/ЄС , яка виключає незаконно отримані кошти із захисту. Неоднозначність чинного проєкту залишає незрозумілим, чи такі депозити повністю виключені, чи лише відшкодування відкладається.
Законопроект також передбачає, що вкладники із замороженими рахунками можуть вимагати компенсацію лише після надання документів про звільнення, виданих судом. Однак, якщо замороження скасовується після ліквідації, фізичні особи втрачають права на претензії, навіть якщо арешт був незаконним. Це створює надмірний тягар для вкладників, оскільки терміни знаходяться поза їхнім контролем.
Критики стверджують, що проект суперечить конституційним презумпціям невинуватості , оскільки заморожування рахунків передбачає визнання вини без належної правової процедури. Крім того, розпливчасті вимоги до документації та термінів обробки створюють додаткові вразливості.
Переглянутий текст також передбачає переведення персоналу з ліквідованих банків до перехідних установ без належних гарантій, що потенційно порушує трудові права та конституційний захист.
Ще одне спірне положення дозволяє перепризначення кредитора без згоди боржника, що суперечить Цивільному кодексу України . У проекті не враховано сценарії, коли договори прямо забороняють такі передачі.
30-денний термін для оскарження рішень ФГВ у суді викликає занепокоєння щодо справедливості, непропорційно обмежуючи доступ до правосуддя.
Законопроект також створює невизначеність для акціонерів, на яких поширюються санкції, щодо претензій на залишкові активи. Тим часом скасування обмежень на переказ корпоративних коштів може послабити цілісність активів, що негативно вплине на довіру інвесторів.
Підсумовуючи, аналіз Дослідницького відділу підкреслює системні недоліки проекту, який ризикує порушити національне та міжнародне законодавство. Поспішне прийняття без суттєвих змін загрожує правам вкладників та акціонерів, підриваючи справедливі правові стандарти .
