Україна втретє взяла участь у міжнародному дослідженні успішності учнів PISA. Навесні 2025 року близько дев’яти тисяч 15-річних підлітків із 297 закладів освіти пройшли тестування та анкетування. Шлях навчання цих учнів був особливим: вони пішли до школи у 2016 році, пережили пандемію COVID-19 у п’ятому класі та повномасштабне вторгнення Росії у сьомому. Які результати вони показали та які тенденції можна виявити, розповідаємо у матеріалі.
Загалом до цього циклу PISA долучилася 91 країна. Найвищі результати з природничих наук, математики та читання показали чотири китайські юрисдикції — Пекін, Шанхай, провінції Цзянсу та Чжецзян. За ними йдуть Сінгапур, Макао, Китайський Тайбей, Японія, Естонія, Південна Корея, Велика Британія, Канада та Нова Зеландія. Серед найуспішніших освітніх систем лише дві європейські. Україна зі своїми результатами опинилася приблизно в середині списку, що є значним досягненням, враховуючи обставини.
Україна бере участь у PISA втретє і вдруге — під час повномасштабної війни. Це, на жаль, накладає певні обмеження. Дослідження відображає стан освіти лише в тій частині України, яку вдалося охопити, — 17 областях із 27. Через безпекові фактори в оцінюванні не брали участі учні з тимчасово окупованого Криму, а також Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей. Ці регіони, де війна найбільше вплинула на освітній процес, охоплюють близько 26% 15-річних підлітків.
Окрім традиційних для PISA математики, читання та природничих наук, цього разу додали інноваційну галузь «Навчання в цифровому світі». Україна також брала участь у вибірковому дослідженні з іноземної мови, результати якого будуть оприлюднені окремо у 2027 році.
PISA оцінює не засвоєння шкільної програми, а здатність учня використовувати набуті знання: аналізувати, міркувати, розв’язувати проблеми, аргументувати та робити висновки. Математична грамотність, наприклад, визначається як здатність мислити математично, формулювати, застосовувати й інтерпретувати математику для розв’язання проблем у реальному світі. Грамотність оцінюють за шістьма рівнями, де перший — найнижчий, шостий — найвищий, а другий — базовий. Базовий рівень означає, що учні мають достатньо знань і вмінь для повноцінної участі в житті суспільства.
PISA 2025. Найнижчі результати українські учні показали в читанні, найвищі — в природничо-наукових дисциплінах.
Падіння зупинилося, але відставання залишається
Найкраще українські учні впоралися із завданнями з природничо-наукових дисциплін — їхній середній результат становив 448 балів. З математики — 431 бал, з читання — 418.
Загальна тенденція результатів українських підлітків залишається негативною. Однак, хоч бали й нижчі, статистично ця різниця незначуща. Порівняно з попереднім циклом PISA, результати 2025 року в 17 охоплених регіонах показують зниження на один бал з природничо-наукових дисциплін, на дев’ять — з математики та на одинадцять — з читання. Це свідчить про певну стабілізацію ситуації після істотного погіршення у 2022 році порівняно з 2018-м. Тоді середній результат з математики знизився на 13 балів, з природничих наук — на 20, а в читання — на 39 балів. Це було спричинено пандемією COVID-19 та повномасштабним вторгненням.
Водночас українські результати все ще нижчі за середні показники країн ОЕСР. З математики та природничо-наукових дисциплін різниця становить 32 і 34 бали відповідно, що еквівалентно майже півтора року відставання українських підлітків від їхніх однолітків (20 балів PISA дорівнюють одному умовному року навчання). У читані розрив ще відчутніший — 43 бали.
Природничі науки у фокусі PISA 2025
Цікаво, що в усіх трьох дослідженнях, в яких брала участь Україна, українські підлітки показували вищі результати саме з природничих наук і найнижчі — з читання. Змінювався лише розрив між ними.
«Думаю, успіх у природничо-наукових дисциплінах має доволі просте пояснення. Вони більше пов’язані з повсякденним досвідом. Дитина бачить фізичні, біологічні чи хімічні явища в реальному житті, навіть якщо не завжди усвідомлює їх як наукові. Ти уявляєш, що таке жирність молока, бо ти його колись пив. Або що таке потовиділення. Чи Земля. З іншого боку, PISA не спонукає пояснювати глибокі наукові речі або складні концепти», — пояснює директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
У рамках PISA 2025 природничо-наукові дисципліни стали центральною галуззю дослідження. Результати показали, що українські учні відносно сильні у здатності пояснювати явища з погляду природничих наук. Однак завдання, що вимагали не лише знання науково-природничого компонента, але й планування, аналізу дослідження, критичної інтерпретації даних та доказів, оцінювання інформації й обґрунтування рішень, викликали більше труднощів. Національний звіт рекомендує посилити дослідницьку діяльність під час навчання, яка охоплює повний цикл від формулювання проблеми й гіпотези до проведення експериментів, аналізу даних та обґрунтування результатів.
Читання: проблема не лише України
Загалом середні результати країн ОЕСР у 2025 році показують схожі тенденції з українськими: вони знизилися порівняно з попереднім оцінюванням у всіх трьох галузях і виявилися найнижчими за всю історію дослідження. Найбільший виклик, як і в Україні, — читання. Середній бал у цій галузі впав з 482 у 2022 році до 466 балів у 2025-му.
Ці зміни є частиною тривалішої тенденції. У багатьох країнах результати учнів почали гіршати ще до пандемії COVID-19, що вказує на глибші проблеми в освітніх системах. Середній бал країн ОЕСР з читання досяг свого піку (501 бал) у 2012 році, відтоді він постійно зменшувався.
Найяскравіше гендерні відмінності проявилися саме в читанні. У більшості країн, включно з Україною, дівчата випереджають хлопців на 32 бали. Середній розрив по країнах ОЕСР — 30 балів.
Якщо у дівчат ситуація 2025 року радше стабілізувалася, то у хлопців проблеми поглибилися, а середній бал знизився з 415 до 402.
Результати в читанні відображають глобальніші зміни в читацьких практиках та вподобаннях підлітків, способах споживання інформації, а також у підходах учнівства до взаємодії з текстами у зв’язку з доступністю інструментів штучного інтелекту. Учні дедалі складніше працюють з текстами, що вимагають зосередженості, запам’ятовування кількох фрагментів інформації, їх поєднання, а також критичної оцінки якості та достовірності тексту. PISA зафіксувала погіршення навичок читання, особливо важливих в епоху штучного інтелекту. Майже вдвічі зросла частка «поспішних читачів» — учнів, які швидко пробігають текст очима й дають швидку, але неправильну відповідь.
Поширення цифрових технологій, збільшення часу перед екранами та зменшення інтересу до читання заради задоволення відбувалися паралельно зі зниженням рівня читацької грамотності. Країни, де результати з читання впали найбільше, як правило, демонстрували також найбільше погіршення результатів з математики та природничих наук.
Не досягають базового рівня грамотності
Майже кожен другий український учень у 2025 році не мав базових знань, умінь і навичок у галузі математики й читання, а з природничо-наукових дисциплін цього рівня не досягав приблизно кожен третій. Найвищі рівні грамотності посильні лише невеликому відсотку учнів.
За три цикли дослідження PISA Україна істотно віддалилася від Цілей сталого розвитку ООН (2015), які передбачають, що щонайменше 80% 15-річних учнів мають опановувати базовий рівень грамотності до 2030 року.
Якщо у 2018 році другий та вищі рівні з природничо-наукових дисциплін досягли 74% українського учнівства, то у 2025-му — вже 65%. З математики частка зменшилася з 64% до 54%, а з читання — з 74% до 55%. Національний звіт зазначає, що неможливо однозначно визначити, якою мірою ця тенденція пов’язана з погіршенням якості освіти, а якою — зі зміною охопленого дослідженням учнівства та наслідками війни.
Освітні можливості залежать від того, де і в яких умовах росте дитина
Соціально-економічне становище родини залишається одним із найважливіших факторів, пов’язаних з результатами навчання. В Україні цю нерівність загострює війна. Діти з менш сприятливими передумовами часто мають менше ресурсів для подолання освітніх втрат, наслідків вимушених переміщень, проблем з доступом до інтернету чи техніки, а також бракують додаткових занять і психологічної підтримки.
Серед учнів з високим індексом економічного, соціального та культурного статусу (ESCS) базового рівня грамотності досягають 80% з природничих наук, 69% з математики і 70% з читання. Натомість серед підлітків з низьким ESCS ці частки значно менші: 53%, 41% і 43% відповідно.
Однак, навіть за обмежених ресурсів та в складних життєвих обставинах, деякі 15-річні школярі досягають високих результатів. Їх називають академічно стійкими. В Україні таких 15%, що більше, ніж у середньому по країнах ОЕСР (12%).
Зберігається серйозний розрив в успішності підлітків, які проживають у селах і містечках, та тих, хто мешкає у великих містах. У математиці це відставання еквівалентне трьом рокам навчання, а в читанні та природничих дисциплінах — ще більше.
Не просто користуватися технологіями, а розв’язувати проблеми
PISA 2025 також перевіряла, наскільки добре 15-річні підлітки вміють використовувати цифрові інструменти. Йдеться про обчислювальне мислення — вміння самостійно розв’язувати проблеми в цифровому середовищі: формулювати завдання, будувати модель чи алгоритм, перевіряти його роботу, аналізувати дані та вдосконалювати рішення.
У цій галузі українські учні в середньому набрали 478 балів. Хоча це на 22 бали менше, ніж у середньому по країнах ОЕСР, здатність навчатися в цифровому світі є відносно сильним складником профілю українського учнівства. Українським підліткам дещо краще даються завдання з програмування, ніж з моделювання. Вони успішніше працюють з алгоритмічними рішеннями, ніж із цифровими моделями, змінними та взаємозв’язками між ними.
Штучний інтелект: українські підлітки активно користуються ним
Дані PISA 2025 свідчать, що українські підлітки активно користуються чатботами на основі ШІ для навчання: понад половина учнів звертаються до них щонайменше раз на тиждень. Це приблизно стільки ж, як у Польщі (55%), трохи менше, ніж в Естонії (58%), але більше, ніж у середньому по ОЕСР (46%).
Виконуючи окремі завдання, українські підлітки використовують ШІ найактивніше серед референтних країн: 43% щонайменше щотижня звертаються до чатботів, щоб підготувати текст для письмової роботи, 42% — щоб узагальнити прочитане, а 37% — щоб попередньо пошукати інформацію про нову тему.
Лише 8% українських підлітків кажуть, що ніколи або майже ніколи не застосовують ШІ для навчальних завдань. Це помітно менше, ніж у середньому в країнах ОЕСР (14%). Водночас в Україні мало говорять про правила використання ШІ у навчанні.
Не лише знання: як українські підлітки ставляться до навчання
Успіхи в навчанні залежать не лише від знань і вмінь, а й від ставлення до навчання, реакції на труднощі, оцінки власних можливостей і самовідчуття в освітньому середовищі.
PISA 2025 досліджувала ці складники. Більш ніж 60% українських підлітків погодилися з твердженням «Я люблю з’ясовувати, як щось улаштовано», а 63% — з «Я люблю вивчати щось нове». Однак порівняно із середніми показниками країн ОЕСР ці результати трохи гірші.
Ще помітніша різниця в готовності докладати зусиль під час навчання. Лише 47% українських учнів продовжують працювати над завданням, доки не завершать його, а 54% — докладають додаткових зусиль, коли робота кидає їм виклик. За обома показниками Україна відстає від середніх значень для країн ОЕСР, де відповідні частки сягають близько 60%. Це важливо, оскільки наполегливіші учні в середньому мають вищі навчальні результати.
PISA також досліджує «мислення зростання» — переконання підлітка, що інтелектуальні здібності можна розвивати. Його оцінюють, зокрема, за реакцією на твердження «Людина має певний рівень інтелекту, і вона не може суттєво змінити його». 68% українських учнів не погодилися або повністю не погодилися з цим твердженням, що свідчить про сформоване мислення зростання. Українські підлітки загалом не схильні вважати свої здібності незмінними.
Школа для більшості залишається місцем, де вони почуваються своїми: 82% учнів легко знаходять там друзів.
Що справді насторожує — ставлення до практичної користі освіти. Лише 62% українських підлітків вважають, що знання та вміння, здобуті в школі, мають практичну цінність. Більш ніж третина не поділяє цієї думки. Це вказує на потребу в чіткішому зв’язку між змістом навчання та його застосуванням у подальшому житті й професійній діяльності.
Інший показник, що викликає занепокоєння, — відвідування. 73% учасників української вибірки PISA 2025 повідомили, що протягом двох тижнів перед тестуванням пропустили щонайменше урок або навчальний день. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країнах ОЕСР (34%). Часті пропуски, ймовірно, є проявом нестабільності навчання українських підлітків через повітряні тривоги, безпекові обмеження, вимушене переміщення родин, змішаний формат навчання тощо. Тому ці результати не можна списувати виключно на нижчу мотивацію до навчання.
Приклади конкретних проблем, які побачили екзаменатори під час перевірки відповідей
Аналіз типових проблем, з якими стикнулися українські учні під час тестування, виявив таке:
У математиці учні часто виконували обчислення без осмислення умови, плутали математичні операції, некоректно працювали з відсотками, дробами, наближеними значеннями. Також ігнорували вимоги пояснити хід міркувань. Частина відповідей свідчить про те, що вони не опрацьовували умову повністю, пропускали важливі обмеження або додаткові дані. Виникали проблеми і з обґрунтуванням відповіді. Навіть коли обчислення виконали правильно, пояснення часто зводилось до загальної фрази на кшталт «бо це середнє арифметичне».
У читанні провідною проблемою є схильність переказувати зміст тексту замість того, щоб шукати відповідь на поставлене запитання. Коли потрібно довести свою думку, учні нерідко просто повторювали тезу, а не наводили аргумент. Там, де потрібно послатися на конкретний факт або вказати на суперечність, об’єктивні аргументи могли підміняти власними оцінками. Особливо складними виявилися завдання з незвичними форматами текстів — множинними, перерваними або змішаними. У таких випадках потрібно було зіставити інформацію з різних джерел, встановити зв’язки та зробити висновок.
У природничо-наукових завданнях екзаменатори також звернули увагу на проблеми з обґрунтуванням відповіді та на частковий аналіз умови замість повного врахування всіх необхідних параметрів. Деякі відповіді, хоч і звучали змістовно, але фактично лише повторювали наведене в умові або відтворювали окрему фразу без власного висновку. Труднощі виникали і при встановленні причинно-наслідкового зв’язку. У низці завдань учні називали правильний фактор, але не пояснювали, як саме він зумовив наслідок.