Екстремальна спека та мінімальні опади змушують обирати більш стійкі культури: українське агровиробництво мігрує на захід країни

Зміна клімату, а не лише повномасштабна війна, є першочерговою причиною, що змушує аграріїв шукати території з менш екстремальною спекою та більшою кількістю опадів. Кліматологи дають українським землеробам максимум 10 років для адаптації до нових умов.
“Агрохолдинги мігруватимуть на захід – там стало значно тепліше, ніж 20-30 років тому. Раніше вирощувати кукурудзу на Волині чи Прикарпатті було майже неможливо. А тепер там вирощують не лише її, а й соняшник, зерно”, – зазначала Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України.
Природні зони зміщуються
Протягом останніх 20-25 років в Україні в середньому потеплішало на 1-1,2 °C. Водночас розрив у кількості опадів стає більш відчутним – на правому березі їх на 10 см більше, ніж на лівому. Найгостріше ця різниця відчувається у період вегетації рослин, коли їм потрібно найбільше вологи. До прикладу, за останні чотири роки у Львівській області в середньому випадало 683 мм опадів, а у Запорізькій – лише 455 мм.
Ці зміни вже спричинили “сповзання” природних зон на захід та північ. Площа лісової зони скоротилася, а от засушливий степ заповнив майже 60% площі країни.

Зазвичай навіть літні посухи компенсуються опадами на початку року. Проте й цей патерн почав руйнуватися. Історичного дна накопичення опадів досягло у 2024 році.

Якщо у 2019-2021 роках на північному заході країни вирощували лише 22% зернових та технічних культур, то у 2024 році цей показник сягнув вже 29%. Це не зумовлено скороченням площ в одному регіоні зі збільшенням в іншому. Йдеться про фізичне зростання виробництва на вже наявних територіях.
Нова структура розподілу агрокультур
Поступово через клімат вибудовується нова структура розподілу агрокультур. Південь стає спекотнішим та сухішим, у центрі зволоження нестабільне, а от на заході й півночі ситуація стає все більш сприятливою для агробізнесу.
Південь втратить свою роль овочево-зернового ядра через дефіцит вологи, екстремальну спеку та руйнування меліорації. Цій частині України доведеться перейти до диференційованої моделі, ймовірно, з більш посухостійкими олійними та зерновими культурами з коротким періодом вегетації. Овочі можна буде вирощувати лише у локальних кластерах.
Центр перейде у фазу кліматичної турбулентності. Серед традиційних культур доведеться шукати місце для рослин з Півдня. У пріоритеті буде збереження балансу між пшеницею, кукурудзою, соняшником. Очікується, що сюди можуть мігрувати баштанні та овочеві культури. Проте інвестиції у кліматичну адаптацію доведеться збільшити.
Північ може забути про обмежений потенціал. Тут зростатиме виробництво різних культур. Вже зараз у Сумській та Чернігівській областях вирощують 21% кукурудзи, і поступово зростають площі під посіви пшениці. Також прогнозується зростання виробництва в плодоовочевому сегменті.
Захід перетвориться на новий центр сільського господарства. Окрім вищої вологості та нижчих температур, тут регіонам менше загрожує війна, а ЄС – ближче. Проте головним обмеженням є менша площа сільгоспземель.
“Як і на Півночі, тут спостерігається ріст виробництва в основних сегментах рослинництва. Західні області вже знаходяться в першій п’ятірці по виробництву ячменю, сої, ріпаку, цукрових буряків. Поступово відбувається нарощування виробництва кукурудзи. Західний регіон і надалі буде відтягувати на себе виробництво зернових, технічних, овочів”, – пишуть у Latifundist.com.
Джерело: izmail.es
