Китай заявив про намір долучитися до миротворчої операції в Україні, але виключно за умови отримання мандату ООН. У Брюсселі цю ініціативу сприйняли зі суперечливими оцінками через сумніви у безсторонності Пекіна.
За даними видання Welt am Sonntag, Китай погоджується на розгортання своїх військ в Україні у рамках миротворчої місії. Однак ця інформація викликала розбіжні реакції в європейських колах, оскільки Пекін встановлює конкретні умови для такої участі, повідомляє УНН.
Представники Пекіна підтвердили готовність увійти до складу миротворчих сил для України. За словами європейських дипломатів, посилаючись на інформджерела в китайському уряді, рішення буде реалізоване лише за наявності санкції ООН на розміщення контингенту.
– зазначається у матеріалі.
У європейських інституціях пропозицію Китаю, за даними джерел, оцінюють неоднозначно. З одного боку, залучення держав Глобального Півдня може посилити легітимність миротворчих ініціатив. З іншого – існують побоювання, що Пекін може використати присутність в Україні для збору розвідувальних даних або підтримувати проросійську позицію у разі ескалації, заявив високопосадовець ЄС.
Більшість країн Євросоюзу уникають попереднього схвалення мандату ООН для потенційних миротворчих операцій через низку причин. Проте Італія вже кілька місяців активно виступає за цей крок, відзначається у статті.
Президент України Володимир Зеленський раніше відкинув пропозицію міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова щодо участі Китаю. “Гарантії безпеки мають надходити від держав, які справді готові нас захищати”, – наголосив він. Як повідомляється, Китай підтримує РФ з початку вторгнення, зокрема через мільярдні закупівлі енергоресурсів та постачання електроніки для виробництва озброєнь. Крім того, обидві країни проголошують “необмежене партнерство”.
Західні країни розглядають гарантії безпеки для України як комплексний механізм, який включає не тільки військову підтримку, а й інші аспекти — аналогічно до статті 5 НАТО. Це відображено в декларації G7 від липня 2023 року та угоді про спільні зобов’язання ЄС і України від липня 2024 року.
Згідно з документами, гарантії охоплюють підготовку військових, постачання зброї, розвиток оборонки, обмін розвідданими, економічну співпрацю та інтеграцію України до ЄС.
“На відміну від довгострокових військових зобов’язань, європейські країни більше зосереджені на забезпеченні умов для перемир’я або мирних переговорів. Україна залишається першою лінією оборони, Європа та інші союзники — другою, а США можуть надати авіаційну підтримку як третю лінію”, – йдеться у публікації.
Представники ЄС заявили, що безпілотники могли б використовуватись для моніторингу дотримання перемир’я. У разі порушень, процедура реагування має бути чітко прописана в мандаті. Можливий сценарій, коли, подібно до місії ОБСЄ після анексії Криму, такі випадки будуть фіксуватися без прямого втручання. Однак не виключено створення механізму для оперативних дій у конфліктних ситуаціях.
Тривоги через можливий вихід США з європейського регіону
У штаб-квартирі НАТО обговорюють плани скорочення американської військової присутності в Європі. Спочатку очікувалося, що представник Міноборони США Елбрідж Колбі презентує деталі на початку вересня, але тепер це відбудеться не раніше кінця місяця — після завершення російсько-білоруських навчань.
За оцінками джерел у НАТО, Вашингтон може вивести від 40 000 до 70 000 військових із поточних 100 000. Частина з них може бути передислокована для забезпечення безпеки кордонів або підтримки громадського порядку в самій Америці. Також йдеться про можливе прискорення корекції оборонного планування альянсу до 2027 року.
