Психотерапевт Оксана Коллінз розкриває ознаки гострої стресової реакції, її фізичні та психологічні прояви. Вона також надає поради щодо методів управління стресом та важливості професійної допомоги.
Гостра стресова реакція – це тимчасова реакція, що розвивається у людини у відповідь на незвичне фізичне або психічне напруження. Такий розлад важко виявити, але вжиття своєчасних заходів є надзвичайно важливим. Наприклад, ворожі обстріли, з якими щодня стикається Україна, приносять не лише фізичні руйнування та загрозу здоров’ю, а й сильний стрес. Він здатний змінити життя людей, які опинилися в епіцентрі катастрофи. У коментарі УНН психотерапевт кризових та перехідних періодів життя Оксана Коллінз розповіла про основні ознаки гострої стресової реакції, методи боротьби зі стресом.
Деталі
Що таке гостра стресова реакція?
Як зазначає Коллінз, гостра стресова реакція – це «загалом наша природна реакція нашого тіла, нашої психіки на певну загрозливу ситуацію, коли виникає потреба мобілізувати ресурси, сили для захисту та, власне, виживання в цій ситуації, яка нам реально або потенційно загрожує».
«Звичайно, під час війни такі реакції виникають не лише на передовій, у прифронтових районах, на самому фронті, в зоні бойових дій, але й серед цивільного населення, коли відбуваються ці масові обстріли, коли є загроза життю та здоров’ю, і певні ситуації можуть бути надмірними для нашої психіки. Власне, гостра стресова реакція розвивається, коли ресурсів нашої психіки недостатньо для обробки цієї ситуації. Тобто подразник настільки сильний, що ця реакція нашої психіки та нашого мозку не залежить від нашої сили волі, не залежить від нашого бажання, а є справді такою автоматичною реакцією, яка спрацьовує», – зазначає Коллінз.
Як організм реагує на стресові ситуації, фізичні та психологічні прояви
«Якщо це така гостра автоматична реакція, то наш організм реагує реакціями, які нам вже добре знайомі. Мінливість реакції в реальності може бути різноманітною та комбінованою в реальності. Наше серце може почати битися швидше, ми можемо почати дихати частіше, наші м’язи напружуються, водночас, якщо ми подивимося на нейробіологічний рівень, який відбувається з нашим тілом, то з одного боку у нас відбувається ця мобілізація, і є така система, як наша симпатична нервова система, вегетативна система, яка саме відповідає за цю мобілізацію в стресових ситуаціях. І її завдання саме в тому, щоб допомогти нам вибратися з епіцентру цієї небезпечної ситуації, тому всі ці реакції мобілізуються, і всі ці ресурси мобілізуються, і всі ці реакції виникають, і тоді це, звичайно, впливає на нашу здатність обробляти інформацію навколо нас, на наші когнітивні здібності в цей момент, і реакція, яка може виникнути, полягає в тому, що наш фокус уваги звужується, наші думки зосереджуються на виживанні, на тут і зараз, на виживанні саме тут і зараз», – каже Коллінз.
За її словами, люди часто можуть описувати таку реакцію так, ніби все було в тумані, не до кінця зрозуміло, незрозуміло, що відбувалося, а деякі моменти просто стираються навіть з пам'яті.
Однак вона зазначає, що нейробіологи також відзначають, що зазвичай відбувається реакція нашої симпатичної нервової системи, але іноді трапляється, що через велике перенапруження спрацьовує і парасимпатична нервова система, яка зазвичай повинна працювати в моменти, коли ми розслабляємося, коли відновлюємося, коли переживаємо щось приємне і настає одужання.
«Але парасимпатична система може активуватися і під час стресу, під час гострої реакції. І тоді у нас така реакція, що парасимпатична нервова система також включається і гасить цю симпатичну, яка нас активувала, мобілізувала надію на виживання. І в цей момент можуть відбуватися такі речі, як, наприклад, відчуття сильної слабкості, тіло ніби намокає, ми сидимо на підлозі, здається, що не можемо поворухнутися, іноді це може навіть призвести до втрати свідомості. І такий механізм можливий і під час гострої стресової реакції», – додає психолог.
Крім того, може виникнути реакція завмерзання, тобто людина ніби завмерла, виглядає приголомшеною, але в той самий момент частини її нервової системи ніби постійно обробляють і сканують ситуацію навколо, і може бути момент, коли людина виглядає такою завмерлою, ніби не реагує, але в той самий момент може відбутися активація, людина почне діяти, іноді хаотично, іноді цілеспрямовано, тобто робити якісь конкретні кроки.
«Тобто, може бути така мінливість того, що відбувається. І звичайно, все це наш природний захисний механізм. Якщо говорити про емоційні реакції, то можна відзначити, звичайно, домінування страху, який може доходити до такої паніки. У думках це також може впливати на певну хаотичність і навіть можуть бути ці емоційні прояви, «вибухи», такі як крики, сльози, якась агресія або, навпаки, якась відчуженість, порожнеча. Якщо говорити про тілесні реакції, то можуть бути такі речі, як задишка, тремтіння, пітливість», – додає психолог.
Методи боротьби зі стресом у повсякденному житті
Дійсно, ми не можемо, наприклад, запобігти розвитку наших реакцій певним чином, або тому, щоб деякі події стали для нас менш стресовими, як я вже казав, це непередбачувано, і це не залежить від нашої сили волі чи якоїсь підготовки з нашого боку. Однак ми дійсно можемо щось зробити для себе в більш спокійні періоди. І перш за все, це зазвичай як накопичення так званого ресурсу, який може допомогти нам пережити стан стресу та наші реакції, як знайти способи швидше з них вийти та мати більше ресурсів для обробки цих стресових ситуацій. І цьому допомагають, звичайно, наші накопичені знання про це та наші навички.
– наголошує Коллінз.
Вона зазначає, що чудовим способом відновитися від стресових реакцій, та й від стресу загалом, є активація так званої дофамінової системи – «зайнятися», коли ми спрямовуємо свою діяльність на щось значуще, в чому ми бачимо сенс і дійсно маємо певну мету, якої нам важливо досягти.
«Але й тут нам потрібно бути дуже обережними, бо ми можемо трохи втратити відчуття зв’язку з нашою втомою в дофаміновій системі, стати надто виснаженими, а потім мати дещо інші проблеми, які не сприятимуть, скажімо так, одужанню, а навпаки, виснажать наші ресурси», – зазначає психолог.
Професійна допомога та підтримка
Експерт наголошує, що професійна допомога зі стресом не буде зайвою, якщо ви відчуваєте, що ваша стресова реакція має тривалий характер, що вважається довготривалим.
«Насправді, наша реакція на стрес може тривати від кількох годин до кількох тижнів, і навіть місяців, і цілком можливо, що ця гостра стресова реакція може далі перерости в постстресовий розлад, і, звичайно, в більш складні процеси нашої психіки. Тому нам потрібно тут спостерігати, справді, якщо ви відчуваєте, що протягом кількох тижнів, а тим більше, якщо це місяць чи місяці, ви відчуваєте погіршення свого стану, коли особливо відчувається така гіперактивація та постійне відчуття настороженості, що ви маєте бути напоготові, або ви відчуваєте якусь замерзання сильних емоцій, можливо, ви нічого не відчуваєте, або немає почуттів, мені байдуже, але водночас є відчуття, ніби немає смаку, і вам нічого не хочеться, і все якось втратило свій сенс. Тоді це справді можуть бути ті дзвіночки, які можуть закликати вас звернутися за професійною допомогою, підтримкою», – каже психолог.
