Голова НСЖУ – на форумі у Лондоні: Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не лише мужності 05.03.2026 18:57 Укрінформ Очільник Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко акцентував, що незалежна журналістика під час війни вимагає інфраструктури, а не тільки відваги.
Як написав у Фейсбуці Томіленко, він сказав про це на Форумі свободи масмедіа Великої Британії в Лондоні, інформує Укрінформ.
Форум збирає журналістів, правозахисників, членів парламенту та міжнародних фахівців для обговорення питань свободи преси, безпеки медіа та боротьби з дезінформацією. Томіленка запросили як доповідача на сесію щодо незалежних ЗМІ в умовах збройних зіткнень/війни.
«Я говорив про те, що мені добре відомо: про фронтові видання, про колег, які перебувають у полоні, про Центри солідарності, про цьогорічну зиму в Києві. Привіз з собою екземпляр газети «Зоря» з Харківської області — і тримав її в руках під час виступу», – відзначив Томіленко.
У своїй промові він підкреслив, що коли згадують «регіони, охоплені конфліктом» — для України це не конфлікт. Це повноцінна війна.
Він нагадав, що з січня Росія збільшила інтенсивність ударів по енергетичній інфраструктурі.
«У моїй квартирі опалення вимикалося три рази в самий пік морозів. Офіс Національної спілки журналістів України в центрі Києва тиждень був без тепла та водопостачання. Електроенергія подається за графіком. І добре, якщо цей графік виконується. Часто ми не маємо електропостачання від 15 до 17 годин на добу. Тут, у Лондоні, в моєму готельному номері яскраво світить світло. Функціонує опалення. І я усвідомлюю, наскільки вразливі ці речі. Це дійсність, з якої я приїхав на цей Форум», – поділився Томіленко.
Удари по інфраструктурі напряму впливають на функціонування ЗМІ. Без електропостачання редакції не можуть працювати, обладнання не заряджається, матеріали не передаються.
Він наголосив, що незалежні ЗМІ під час війни — це інфраструктура, а не просто теорія.
«У військовий час незалежна журналістика — це не тільки про демократичні принципи. Вона стає невід’ємною частиною національної стійкості. Якщо об’єктивна інформація зникає — її місце займає пропаганда», – наголосив Томіленко.
У Національній спілці журналістів України зробили підтримку місцевих і фронтових ЗМІ своїм першочерговим завданням. З 2022 року НСЖУ надала допомогу у відновленні та підтримці понад 40 газет у прифронтових і звільнених регіонах. Однією з них є газета «Зоря» з Харківської області.
«Її редактор Василь Мірошник особисто розвозить примірники до сіл під загрозою російських безпілотників. Нещодавно ми надали йому детектор дронів — щоб він міг бути у безпеці під час розвезення газети. Для багатьох громад фронтові газети — єдине надійне джерело перевірених відомостей. Коли населені пункти занурюються в темряву, ці газети стають постійним осередком правди», – розповів Томіленко.
За його словами, в Україні журналісти продовжують працювати як цивільні в дуже небезпечних обставинах. Разом з тим, багато з них мобілізовані та зараз захищають державу зі зброєю в руках. Є значні втрати в медійній спільноті.
«З лютого 2022 року 144 працівники ЗМІ загинули. 21 — безпосередньо під час виконання журналістської діяльності. Лише у 2025 році троє працівників медіа загинули — всі внаслідок атак російських дронів. Українські журналісти також фіксують воєнні злочини та порушення прав людини — часто з великим особистим ризиком для себе», – підкреслив Томіленко.
Наразі 28 українських журналістів утримуються в російському полоні.
«Одна з них — Ірина Левченко. Її затримали у травні 2023 року. Майже два роки — відсутній будь-який зв’язок. Нещодавно ми отримали від неї короткий лист. Лише декілька рядків. Але це доказ того, що вона жива. Журналісти не повинні зникати з поля зору дипломатичної уваги. Їхні імена повинні постійно звучати на міжнародних форумах і в контрольних механізмах. Захист журналістів під час війни — це не тільки про свободу ЗМІ. Це про людську гідність і відповідальність», – наголосив Томіленко.
Він додав, що Росія поєднує військову агресію з систематичною дезінформацією.
Томіленко запропонував політикам три практичні кроки.
Перший: забезпечити регулярне включення журналістів у полоні до дипломатичних перемовин і міжнародних контрольних механізмів. Другий: підтримати утворення та стійкість безпечних оперативних просторів для журналістів, які працюють у зонах зіткнень — місць, де вони можуть отримати захист, безпечні умови для роботи та термінову допомогу. Третій: створіть швидкі та адаптивні механізми фінансування для місцевих і фронтових ЗМІ, що працюють в умовах надзвичайного ризику.
«Незалежна журналістика під час війни вимагає інфраструктури, а не лише мужності. Підтримувати її — це не просто вияв солідарності. Це вкладення в демократичну стійкість і безпеку. Журналісти в Україні не потребують співчуття. Вони потребують інструменти та безпечні умови для продовження своєї роботи. Якщо незалежна журналістика переживе війну — правда виживе. А коли правда виживає — демократія має шанс вистояти», – резюмував Томіленко.
Як повідомляв Укрінформ, Томіленко у колонці для британського аналітичного центру Foreign Policy Centre (Лондон) зауважив, що підтримка української журналістики – це вклад в європейську безпеку та інформаційну стійкість.
Британія НСЖУ Томіленко ЗМІ Медіа