“`html
Фінський волонтер, ув’язнений в Україні через фатальну автоаварію, подає апеляцію на рішення суду. Ексклюзив 09.02.2026 19:45 Укрінформ Фінський волонтер, засуджений до шести років позбавлення волі в Україні після трагічної ДТП, подав апеляцію на вирок.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив адвокат засудженого, Михайло Тарасенко.
Раніше, 1 жовтня 2025 року, Полтавський районний суд визнав винним вихідця з Гельсінкі, громадянина Фінляндії, у скоєнні смертельної дорожньо-транспортної пригоди (ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України). Суд встановив для нього міру покарання у вигляді позбавлення волі на шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, а також компенсацію моральної та матеріальної шкоди сім’ї потерпілого.
6 лютого 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було опубліковано ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 січня. Було прийнято рішення розглянути справу повторно. Сторона захисту оскаржує як саме покарання, так і запобіжний захід, підкреслив Тарасенко.
"Щодо запобіжного заходу: як правило, у подібних справах або взагалі не обирається запобіжний захід, або обирається особисте зобов’язання, тобто навіть без застави. Однак у нашій ситуації з самого початку було застосовано найсуворіший запобіжний захід, який тільки передбачений чинним кримінальним процесуальним кодексом", – додав він.
Адвокат наголошує, що навіть обвинувачені, які вчинили подібне кримінальне діяння у стані алкогольного сп’яніння, часто не утримуються під вартою після внесення застави. Також оскаржується і міра покарання.
"Ми в Полтавському районному суді взагалі не виявили випадків покарання, пов’язаного з фактичним позбавленням волі за даною частиною статті, тобто Полтавський районний суд, як правило, не застосовує позбавлення волі в рамках таких статей. Є винятки – якщо людина втекла і не надала допомогу, або існують інші обтяжуючі обставини. Зазвичай, суди призначають 3-5 років позбавлення волі та одразу звільняють від відповідальності. Ми не знайшли в Україні в реєстрі судових рішень жодного аналогічного суворого рішення", – пояснив Тарасенко.
Він запевняє, що і цивільний позов не відповідає обставинам: вдова вимагала 20 млн грн, суд задовольнив позов частково та призначив відшкодування в розмірі мільйона гривень, а також зобов’язання щомісячної виплати по втраті годувальника. "Ці виплати обчислюються на основі зарплати загиблого, а він був службовцем Служби безпеки України. Тобто фін до повноліття двох дітей, яким 5 і 8 років, щомісячно має сплачувати по 23 тис. грн на кожну дитину", – зазначає захисник.
Фінський волонтер в цілому визнає свою вину. Протягом тривалого перебування в СІЗО у нього не було можливості спілкуватися, оскільки поруч не було жодної людини, яка б володіла англійською мовою (окрім комунікації з адвокатами).
За словами Тарасенка, потерпіла намагалася зірвати засідання, подаючи клопотання за декілька годин до їх початку.
Стосовно потерпілої сторони, то у вироку Полтавського районного суду зазначено, що вдова на засіданні Полтавського районного суду просила не брати до уваги розкаяння обвинуваченого, оскільки "воно є формальним", оскільки, відповідно до правової позиції Верховного Суду, про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Потерпіла стверджує, що посилання обвинуваченого на його щире каяття нібито повністю нівелюється його поведінкою після скоєння злочину, оскільки обвинувачений збитки не відшкодував. Вона просила суд призначити обвинуваченому найтяжче покарання.
В апеляційній скарзі жінка просила скасувати рішення місцевого суду та призначити новий розгляд кримінальної справи в суді першої інстанції. Вона зазначила, що суд першої інстанції (Полтавський районний) допустив порушення – розглянув кримінальну справу у спрощеному порядку без її згоди.
Потерпіла також стверджує, що місцевий суд не оцінив її твердження про наявність у діях обвинуваченого складу інших кримінальних правопорушень, оскільки загиблий був полковником Служби безпеки України, а обвинувачений є громадянином іншої держави, тож "його мета перебування в Україні належним чином не встановлена".
Крім того, потерпіла вважає, що суд першої інстанції не перевірив факт виконання її чоловіком обов’язків військової служби під час його загибелі, що призвело до неправильного рішення судом цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Жінка вказує на неправильний розрахунок судом розміру збитків, заподіяних смертю годувальника.
Ситуація набула широкого розголосу на міжнародному рівні. Як повідомляло "Громадське" з посиланням на фінське видання Helsingin Sanomat, 33-річний Мустонен Роопе Мікаель (Антті) працював охоронцем у метро. З 2022 року він почав відвідувати Україну, перевозячи як бойове спорядження для військових, так і необхідні речі для цивільних.
У травні 2025 року чоловік їхав з Харкова до Києва своїм мікроавтобусом Volkswagen Transporter та перевозив обладнання, зокрема і для військових.
На узбіччі дороги, якою рухався Антті, і частково на проїжджій частині, стояв позашляховик Toyota SUV. Водій транспортного засобу в цей момент оглядав ліве колесо з увімкненими аварійними вогнями. Антті зауважив авто, але не водія, внаслідок чого збив його. Фін надав першу допомогу потерпілому, але той помер в лікарні.
Видання інформує, що дружина загиблого в ДТП працівника Служби безпеки України є головою Господарського суду в Харківській області.
Також повідомляється, що Міністерство закордонних справ Фінляндії заявило, що поінформоване про процес над Антті і намагається надати йому допомогу шляхом консульських послуг. Його ж адвокат додав у коментарі, що в грудні 2025 року в інтересах клієнта звернувся до Європейського суду з прав людини з приводу його утримання під вартою, безпідставного і надмірного запобіжного заходу.
На даний момент обидві сторони очікують на призначення нового складу суду в суді першої інстанції та визначення дати судового засідання.
Як повідомляв Укрінформ, у Сумах до суду передали справу псевдоволонтерів, які привласнили 4,7 млн грн, зібраних на підтримку військових.
ДТП Фінляндія Полтавщина Волонтери Вирок “`