Українці за кордоном стають цільовою аудиторією московського патріархату
Структури УПЦ (МП) у Західній Європі активно розвиваються, отримуючи храми без обмежень, тоді як громади ПЦУ та УГКЦ роками не можуть домогтися навіть тимчасового користування культовими спорудами. Українська дипломатія, за словами експертів, залишається байдужою до цієї проблеми.
Про це в інтерв’ю Еспресо розповів шеф-редактор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.
Він зауважив, що значна частина українців, які виїхали за кордон зі сходу та півдня України, є вірянами московського патріархату. Це сприяє безперешкодному розвитку сотень парафій УПЦ (МП) у Західній Європі.
“Часто нова громада щойно з’являється, а вже за кілька місяців отримує храм у користування або купує власний, як це було рік тому десь на околиці Берліна за сотні тисяч євро”, – зазначив експерт.
Показовим прикладом є Норвегія, де громада московського патріархату з невизначеним юридичним статусом отримала в користування старовинну каплицю. Водночас громади Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) вже кілька років намагалися отримати цю ж каплицю бодай у тимчасове користування, але питання не було вирішено доки його не скерували на користь московського патріархату.
“Дипломати байдужі до релігійного життя українців за кордоном”
Антошевський наголошує, що такі релігійні осередки можуть перетворюватися на центри політичного впливу, що з часом формуватимуть проросійський електорат за кордоном.
“Спілкуючись зі священниками та вірянами з різних країн – від Кіпру до Італії, – я неодноразово чув, що представники української дипломатичної служби на місцях байдужі до релігійного життя українців за кордоном. Цим активно користується московський патріархат”, – констатує він. За його словами, у відповідь дипломати часто посилаються на конституційне відокремлення держави від церкви.