Проєкт Defence City має на меті відродження оборонно-промислового комплексу, проте авіаційний сектор, який є рушійним чинником економічного зростання, отримав обмежену увагу. Для його прогресу необхідні спеціалізовані механізми стимулювання.
Мета Defence City − активізувати оборонний сектор та забезпечити Україні лідерство у виробництві й тестуванні озброєнь. Однак фахівці наголошують: авіаційна індустрія, здатна стати потужним каталізатором економіки, поки що врахована фрагментарно. Враховуючи унікальність авіабудування − від конструювання літальних апаратів до їхньої модернізації та міжнародних логістичних проєктів − ця галузь має потенціал стати ключовим елементом інноваційного розвитку, але для цього потрібні окремі стимулюючі інструменти, повідомляє УНН.
Деталі
Ініціатива Defence City запущена для посилення оборонно-промислового потенціалу. Як зауважив голова парламентського Комітету з фінансів Данило Гетманцев, Україна має унікальну перевагу − можливість одночасного виробництва зброї та її тестування у бойових умовах. Це, на його думку, стимулює інновації та підвищує глобальну конкурентоспроможність.
Експерти відзначають, що окремі стратегічні напрямки залишилися поза цілісним фокусом програми. Авіаційний сектор, який поєднує високі технології й транспортну інфраструктуру, досі не отримав комплексної підтримки, незважаючи на його історичну роль у вітчизняній економіці. Наприклад, народний депутат Федір Веніславський наголошував, що Україна входить до ТОП-10 країн з повним циклом авіаційного виробництва, а розробки українських компаній не раз підтверджували переваги над закордонними конкурентами.
Економіст та аналітик авіаринку Богдан Долінце пояснює, що потужність вітчизняного авіабудування базується на замкненому циклі − від проектування літаків до їхнього сервісу та оновлення.
“Україна забезпечує виробництво критичних компонентів, зокрема двигунів для цивільної авіації − чим не може похвалитися навіть росія. Щодо конкурентоспроможності, наша країна посідає провідні позиції в аерокосмічній галузі завдяки науково-технічній базі та промисловим потужностям, що може стати імпульсом для економіки”, − зазначив Богдан Долінце.
Експерт також наголошує, що українські транспортні літаки мають унікальні риси, що підкреслюється не лише технічними параметрами, а й практичним застосуванням.
“Україна десятиліттями виконує міжнародні контракти з перевезень, включно з угодами ООН, де наші літаки ефективно працюють у регіонах з обмеженою інфраструктурою. Це доводить їхню надійність”, − додав Богдан Долінце.
Для збереження лідерства у глобальному авіаційному просторі необхідна посилена держпідтримка. Вона допоможе зберегти конкурентні переваги та реалізувати потенціал галузі в умовах сучасних викликів.
Обмежене включення авіасектору до Defence City − важливий крок, проте Богдан Долінце зауважує: ініціатива пропонує лише спецподатки та опосередковані стимули для всіх галузей. Для авіації ж потрібні інші інструменти, такі як Державна науково-технічна програма розвитку авіапромисловості.
Такі програми дозволяють впроваджувати різнопланові заходи: від податкових пільг до фінансування модернізації виробничих потужностей
− заявив Богдан Долінце.
Щодо припинення пільг для авіації з 2025 року, експерт пояснює: раніше відповідальність за програми лежала на Мінекономіки. Після переходу функцій до Міністерства стратегічних галузей, а згодом його ліквідації, питання може повернутися до попереднього відомства або бути переданим Міноборони. Остаточне рішення про подальший статус інструментів прийме уряд.
Нагадаємо
Авіаційний сектор продемонстрував здатність функціонувати та розвиватися навіть у кризових умовах. Пільги, що діяли до 2025 року, забезпечили стабільний розвиток і значні бюджетні надходження. Із припиненням їх дії підприємства покладаються на професіоналізм команди, проте їхні ресурси обмежені.
Голова Аерокосмічної асоціації Віктор Попов зазначає: для стабілізації галузі потрібно ухвалити нові програми з подовженням податкових стимулів до 2035 року, збільшенням держзакупівель, фінансуванням наукових досліджень та інтеграцією українського аерокосмічного сектору у європейські й світові проєкти.
