Опір дітей нав’язуванню обману російськими агентами 18.07.2026 10:00 Укрінформ
Розпочато понад 580 кримінальних проваджень щодо індоктринації українських дітей та ще 28 — стосовно мілітаризації
Станом на середину липня до України повернуто 2383 дитини, які були депортовані та/або примусово переміщені до Росії чи на території, підконтрольні країні-агресорці. Водночас, загальна кількість фактично викрадених різними способами неповнолітніх українців становить 20 610 осіб. Правозахисники стверджують, що насправді ця цифра в кілька разів вища, оскільки офіційно реєструються лише ті випадки, щодо яких надійшли звернення.
«Діти є важливою складовою національної безпеки. І, вочевидь, уявити справедливий та тривалий мир без повернення кожної викраденої дитини, без деокупації українських територій, де понад 1 600 000 українських дітей щодня страждають від злочинів російських агентів, украй складно», — зауважує юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
ДОПОМАГАЮТЬ ПОВЕРТАТИ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ВАТИКАН, КАТАР ТА МЕЛАНІЯ ТРАМП
Оксана Червякова друга зліва. Фото Геннадія Мінченка
За словами Оксани Червякової, представниці з прав дитини Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, перші місяці літа є періодом, коли 18-річні українці частіше знаходять шляхи дістатися з ворожої території на рідну землю. «За червень-липень повертається дуже багато молоді, тобто діти або молодь, які свідомо обирають Україну, які пам’ятають Україну, які навіть дочекалися свого 18-річчя, аби самостійно перетнути кордон. І якщо раніше ми говорили про одиниці, то зараз за тиждень повернулося понад 10 дітей», — зазначила Оксана Червякова під час пресконференції «Повернення викрадених українських дітей» в Укрінформі.
Держава докладає зусиль для того, щоб українські діти, які опинилися на непідконтрольних територіях під час російсько-української війни та в Росії, були поінформовані про програми їхньої підтримки, реабілітації та надання фінансової допомоги, розповідає представниця з прав дитини Уповноваженого ВРУ з прав людини. Діти та молодь, куди б їх тимчасово не переміщали, довіряють своє майбутнє Україні. Однією з мотивацій для повернення є здобуття освіти європейського зразка.
Важливу посередницьку роль у поверненні українських дітей, які були незаконно та примусово вивезені до Росії чи на підконтрольні території, фактично викрадені, відіграли Ватикан і Папа Римський, хоча конкретних цифр сторони не називають. Також помітну участь у переговорах взяв Катар, показавши вагомий результат: за допомогою посередництва цієї країни до українських домівок повернулися щонайменше 87 дітей.
Олена Зеленська з Меланією Трамп у Нью-Йорку обговорювали важливість захисту дітей у вересні 2025 р. Фото Офісу Президента України
У цьому процесі Україні також допомагають Сполучені Штати Америки. Перша леді США Меланія Трамп долучилася до чотирьох етапів такого повернення, завдяки чому щонайменше 26 дітей зустрілися зі своїми рідними та близькими в Україні. За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, міжнародні партнери допомагають у пошуку інформації про дітей, підготовці документів та організації логістики.
МІЖНАРОДНА ПРОТИДІЯ ТА СУДОВІ РІШЕННЯ ЗМЕНШИЛИ МАСШТАБИ ДЕПОРТАЦІЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ РОСІЄЮ
Учасниці обговорення «Повернення викрадених українських дітей». Фото Геннадія Мінченка
Експерти констатують, що на п’ятий рік повномасштабної російсько-української війни масштаби депортацій та примусового переміщення українських дітей знизилися і є незіставними з показниками 2022 року. Це зумовлено тим, що, завдяки Силам оборони, дипломатичним та правозахисним зусиллям і міжнародній підтримці, обставини не сприяють тому, щоб Російська Федерація мала змогу вивозити на свої та тимчасово підконтрольні території тисячі юних громадян України.
Не слід забувати, що 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) безпрецедентно видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової за підозрою у вчиненні незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей під час збройної агресії Росії в Україні. За всю історію свого існування МКС вперше ухвалив рішення про арешт глави однієї з найвпливовіших держав світу, постійного члена Ради Безпеки ООН. Цей вердикт перевів обвинувачення керівництва Російської Федерації з площини суб’єктивних політичних заяв у рамки об’єктивної та професійної правової оцінки суддів, яким 124 держави світу довірили здійснювати міжнародне правосуддя щодо міжнародних злочинців.
Дитяча правозахисниця Катерина Рашевська. Фото Геннадія Мінченка
У кожній справі досудове розслідування та судове провадження в межах МКС є тривалим процесом: від відкриття провадження до оголошення вироку в Міжнародному кримінальному суді в середньому минає вісім років. Зважаючи на таємницю слідства та інтереси свідків і потерпілих, жодні проміжні відомості щодо статусу розслідування МКС не публікуються і не розголошуються.
Ще 25 січня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно ухвалила резолюцію «Ситуація щодо дітей України», якою закликала парламенти всіх держав-членів визнати примусову депортацію та передачу українських дітей до Росії геноцидом. А 3 грудня 2025 року під час 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН було ухвалено резолюцію «Повернення українських дітей». Цей документ вперше на рівні Генерального секретаря ООН закріпив необхідність надання міжнародного доступу до інформації про незаконно переміщених дітей, включно з їхнім місцезнаходженням, станом здоров’я та умовами утримання.
ЦІЛЕСПРЯМОВАНЕ ЗНИЩЕННЯ РОСІЄЮ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ, ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ ТА ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ
Дар’я Герасимчук, радник – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації. Фото Геннадія Мінченка
Тим часом основною перешкодою у процесі повернення українських дітей є послідовна політика РФ, яка веде загарбницькі дії на території нашої країни з 2014 року, спрямована на затримку репатріації або її уникнення. Прикриваючись пропагандистськими обманливими фразами про «турботу про дітей», перш за все, не передають до Центрального інформаційного агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста списку депортованих та примусово переміщених українських дітей. Наполегливими умовляннями, залякуванням і відвертою брехнею нав’язують українським дітям російське громадянство.
Такі методи постійно застосовуються стосовно дітей-сиріт або тих, хто був позбавлений батьківського піклування. Їм громадянство РФ надають за рішенням керівника закладу інституційного догляду, порушуючи права неповнолітніх.
«Органи опіки» країни-агресорки намагаються вивозити депортованих українських дітей якомога далі від кордонів, розпорошуючи їх територіально. А включення українських хлопців і дівчат до Федерального банку даних сиріт за фактичним місцем перебування у РФ дозволяє їхнє усиновлення та встановлення опіки над ними громадянами країни-агресорки, ускладнюючи цим ідентифікацію фактично викрадених дітей органами влади України.
Опинившись у вимушених обставинах, українські діти постійно відчувають індоктринацію — цілеспрямоване систематичне насадження пропагандистських засад путінського рашизму. І таку злочинну облуду всі мають сприймати за чисту монету, відкинувши навіть мінімальні зародки критичного мислення, тобто повинні повторювати всю маячню нападників, нібито Росія не розв’язувала війни тощо.
Навіть Московський механізм ОБСЄ дійшов висновку, що систематична індоктринація та мілітаризація українських дітей з боку РФ можуть кваліфікуватися як злочини проти людяності, а окремі випадки містять ознаки воєнних злочинів. Про це йдеться у нещодавньому звіті «Про можливі порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом, правом у сфері прав людини та кримінальним правом, пов’язані з мілітаризацією та індоктринацією українських дітей Російською Федерацією». Цей документ підтверджує, що дії РФ щодо українських дітей є чітко спланованою системою знищення української ідентичності.
Дар’я Касьянова. Фото Геннадія Мінченка
Голова правління громадської організації «Українська мережа за права дитини» Дар’я Касьянова розповіла, що разом із партнерами наразі працюють над психосоціальною адаптацією та реінтеграцією 345 постраждалих дітей і молодих людей. Ті, хто повертається з окупованих територій або з депортації, отримують комплексну підтримку: від зустрічі на кордоні до супроводу власним кейс-менеджером або соціальним працівником, який проводить оцінку їхніх індивідуальних та сімейних потреб.
«Нас у цьому процесі підтримує Міжнародний дитячий фонд ООН – ЮНІСЕФ, який фінансує цю роботу, який надає певні рекомендації щодо соціального супроводу, — каже Дар’я Касьянова. — Коли ми говоримо про реінтеграцію, це щось складне, але ключова мета реінтеграції – це інтеграція».
РОСІЯ ЧОТИРИ РОКИ ПОСПІЛЬ ПЕРЕБУВАЄ У СПИСКУ ГАНЬБИ
Країна-агресор вже протягом десятиліття демонструє, що безальтернативно програмує долю депортованих і примусово переміщених українських дітей за двома основними напрямами: для служби в армії РФ, яка веде нападницьку війну в Україні; для роботи на російських підприємствах, де виготовляють зброю для фронту. Це пролягає через свідомість дітей, які стали заручниками диктатора Путіна. Індоктринація та русифікація чинять шалений тиск на фізичне й ментальне здоров’я кожної депортованої української дитини.
Катерина Рашевська, юристка ГО «Регіональний центр прав людини», PhD у галузі міжнародного права, нагадує, що Україна працює над питанням притягнення до відповідальності осіб, причетних до депортацій українських дітей. «Вже 25 осіб мають підозру у вчиненні протиправної депортації та примусового переміщення. Ініційовано щонайменше 581 кримінальну справу за фактами індоктринації українських дітей і ще 28 кримінальних справ щодо мілітаризації», — констатувала дитяча правозахисниця.
Дар’я Герасимчук, радник – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, нагадує, що чотири роки поспіль Росія, як постійний член Радбезу ООН, потрапляє до так званого List of Shame – Списку ганьби. За правилами, якщо країна опиняється там тричі поспіль, за визначеним механізмом «Діти та збройні конфлікти» (Children and Armed Conflict, CAAC) мали б призначити їй покарання.
«У нашому випадку до Російської Федерації мали б бути застосовані санкції – примушення Росії вивести всі свої миротворчі війська з інших країн, — уточнює Дар’я Герасимчук. — На мою думку, звісно, ми б хотіли, щоб Росія отримала значно жорсткіше покарання, але навіть такого покарання досі немає».
Результативною є діяльність Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, до якої увійшли понад 50 країн. Наступна зустріч високого рівня відбудеться 28–29 вересня у Торонто в межах канадсько-українсько-норвезької конференції.
Валентина Самченко. м. Київ
Фото Геннадія Мінченка та Дмитра Смольєнка
Депортація Діти Ватикан Громадянське суспільство Війна Війна з Росією