Впровадження турецької моделі «одна аптека – один фармацевт» може призвести до масового закриття, падіння інвестицій та прогалин у доступі до ліків. Хаос у системі охорони здоров’я під час війни зіграє на руку Росії.
Останнім часом в інформаційному просторі почали з'являтися повідомлення про необхідність зміни моделі аптечного бізнесу в Україні. Дехто пропонує так звану «турецьку модель», яка передбачає суворі обмеження. Наприклад, відкрити аптеку може лише фармацевт, а створення мереж заборонено. Прихильники вважають цю систему панацеєю для зниження цін на ліки та підвищення їх доступності для населення. УНН вирішив розібратися, як турецька модель впишеться в українські реалії та який тут російський слід.
Що таке «турецька модель» аптечного ринку та її вплив на доступність ліків
Населення Туреччини більш ніж у 4 рази більше, ніж у Україні, та інші умови для ведення бізнесу. А найголовніше – у Туреччині немає війни, люди не гинуть, а доросле працездатне населення не залишає її в пошуках безпеки. Згідно з турецьким законодавством, одна аптека повинна обслуговувати 3,5 тисячі пацієнтів.
У цьому випадку власником аптеки може бути лише практикуючий фармацевт, і він може мати лише один бал. Станом на 2024 рік Турецька фармацевтична асоціація налічувала 34 870 фармацевтів.
В Україні станом на 2024 рік на кожні 1700-1800 осіб припадала одна аптека. Загалом у нашій країні було близько 18 000 аптек. Однак бойові дії та постійні обстріли вносять свої корективи, тому ця цифра є приблизною.
Таким чином, можна зробити висновок, що доступність ліків у нашій країні вища, ніж у Туреччині. Встановлення принципу «одна аптека – один фармацевт» призведе до масового закриття аптек, особливо в селах, де фізично важко знайти кваліфікованого фармацевта. Це створить додаткові «білі плями» на карті доступності ліків.
Навіть зараз більшість сільських населених пунктів України не мають стаціонарних аптек. І мова йде не про прифронтові території, де їхня відсутність спричинена об’єктивним фактором війни. Йдеться про відносно безпечний центр та захід нашої країни.
«В Україні є 89% сіл, які не мають стаціонарних аптек», – зазначав колишній перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров під час своєї роботи в Міністерстві охорони здоров’я.
«Турецька модель» для аптек в Україні – це знищення конкуренції
Як уже зазначалося, впровадження «турецької моделі» знищить аптечні мережі, зробивши кожного фармацевта одноосібним підприємцем. Для України це означатиме повернення до минулого, коли черги за ліками були кілометровими.
За останні 15 років саме конкуренція між мережами знизила ціни на багато ліків, зробила аптеки більш клієнтоорієнтованими, інвестувала в цифровізацію та логістику. Саме конкуренція спонукає аптеки боротися за кожного споживача, а отже, до появи акцій та знижок, кращого обслуговування. Аптечні мережі також зацікавлені у виході на нові ринки та таким чином підвищувати доступність ліків.
Без розвитку мережі пацієнт втратить доступ до онлайн-замовлень, швидкої доставки та єдиних стандартів обслуговування. А найголовніше, найближча аптека тепер буде не в сусідньому під'їзді, а в сусідньому районі, бо розрахунок буде здійснюватися за кількістю людей, яку нещадно скорочує війна. Пацієнт втратить фізичну доступність ліків та можливість купувати ліки вигідніше.
Ризик монополізації фармацевтичного ринку
Ліквідація великих мереж, які можуть хоч якось стримувати фармацевтичних гігантів від знищення дрібних виробників та повного захоплення ринку, означатиме зелене світло для недобросовісної конкуренції. Виробники, на яких припадає 72% вартості препарату, не матимуть стимулу знижувати ціни, оскільки зможуть легко маніпулювати аптеками.
Водночас обов’язкове членство в єдиній Асоціації фармацевтів, яка має стати одночасно регулятором і захисником фармацевтів, надасть їй необмежену владу. А це прямий шлях до бюрократії та корупційних ризиків, явний відхід від європейських цінностей.
Економічний вплив: інвестиції, податки, логістика
Важливо пам’ятати, що аптечний бізнес – це не лише полиці з ліками, а й робочі місця, податки, інвестиції в ІТ-системи, інфраструктуру та логістику. Часто великі мережі інвестують сотні мільйонів гривень у розвиток складів, систем електронного відстеження та цифрових рішень для покращення свого сервісу.
Якщо мережевий бізнес буде ліквідовано, як передбачає «турецька модель», ці інвестиції припиняться. Для держави це означатиме втрату доходів. А іноземні інвестори не будуть зацікавлені в регульованому ринку.
З якоїсь причини ті, хто пропонував зміни, не врахували економічну складову. Наприклад, скільки державний бюджет втратить на податках від такого необачного кроку, і скільки людей втратять робочих місць.
Не слід виключати появу сірих схем для обходу регулювання. Адже кожне нове обмеження породжує спроби його обійти.
Соціальні ризики від радикальних змін у регулюванні фармацевтичного ринку
Турецька модель побудована на державних субсидіях та компенсаціях: понад 8 000 препаратів відшкодовуються фондом соціального страхування. В Україні такого фонду немає, а «Доступні ліки» охоплюють лише близько 600 торгових назв препаратів. Різке збільшення переліку під час війни стане непосильним тягарем для державного бюджету.
Крім того, запровадження жорсткого контролю цін без паралельної масштабної системи відшкодування призведе до зникнення з полиць дорогих імпортних препаратів. Окремим аптекам буде важко закуповувати дорогі імпортні препарати, які не мають аналогів в Україні, а постачальникам стане невигідно завозити їх у дуже обмежених кількостях.
Удар по фармацевтам
Правило «одна аптека – один фармацевт» виглядає гарно лише на папері. Насправді ж воно перетворить дипломованих спеціалістів на заручників системи: вони будуть змушені вести власний бізнес, навіть якщо їм бракує підприємницьких навичок.
Крім того, не всі фармацевти мають достатній стартовий капітал, не кажучи вже про готовність ризикувати.
Тисячі фармацевтів в Україні обирають роботу в мережах, де отримують стабільну зарплату, соціальний пакет та можливість кар'єрного зростання. Однак вимушене «підприємництво» означатиме нестабільність та додатковий стрес для всіх.
«Турецька модель» в реаліях війни в Україні
Україна перебуває у стані війни. Навіть важко уявити, як більшість аптек у країні одночасно закриються, оскільки мережеві торгові точки будуть заборонені. Це призведе до хаосу в системі охорони здоров'я, дефіциту критично важливих ліків та ще глибшої демографічної кризи.
Фактично, фармацевтичній роздрібній торгівлі знадобляться роки, щоб заповнити всі «білі плями» у фізичній доступності аптек. Як уже зазначалося, навіть зараз і навіть у відносно безпечних центральних та західних регіонах нашої країни є населені пункти, де немає стаціонарної аптеки. Пацієнтам доводиться долати десятки кілометрів, щоб придбати ліки. А що буде після закриття існуючих пунктів?
Звісно, хаос і знищення українців грають на руку нашому ворогу – Російській Федерації. Можливо, саме тому деякі її прихильники вже почали транслювати цю ідею та активно її підтримувати, інакше як ще пояснити таку активність?
Тому ось питання до Служби безпеки України: чому хтось може так легко транслювати ідеї, спрямовані на знищення українського народу та держави в цілому?
