Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос вважає вкрай небезпечною тему політизації розслідувань бюро. Окремим викликом він називає формування наративу про політизацію НАБУ та нібито вплив на ухвалення державних рішень. Про це посадовець заявив під час дискусії «Осінь-зима 26-27: головні виклики війни, політики, суспільства, бізнесу, систем життєзабезпечення» в межах «Нової країни» — спільного проєкту LB.ua та EFI Group.
Основні тези з дискусії зібрав LB.ua.
Про політизацію роботи НАБУ
«Якщо наші розслідування певним чином призводять до політичних наслідків — а так трапляється, бо ми викриваємо високопосадовців — це не означає, що саме розслідування політично мотивоване», — прокоментував Семен Кривонос страхи деяких посадовців перед бюро. Він додав, що аби не боятися кримінального переслідування, достатньо не вчиняти корупційних злочинів.
Семен Кривонос
За словами Кривоноса, збіг роботи НАБУ з іншими політичними чи міжнародними подіями не означає, що між ними є зв’язок. Він назвав «штучним натягуванням» тезу про те, що розслідування бюро могли бути пов’язані, зокрема, з датою прибуття американських перемовників. «Це робиться винятково для того, щоб створити враження, ніби НАБУ є політичним гравцем і діє політично вмотивовано. А це не так. Мета — підірвати довіру до НАБУ і так захистити себе від кримінального переслідування». Однак, така тактика не допоможе.
НАБУ, наголосив Кривонос, діє автономно й неупереджено, а воєнний стан не може бути підставою не розслідувати корупційні злочини. «Немає якихось червоних ліній, які ми, розслідуючи злочини, мусимо перетинати чи не перетинати. Червона лінія єдина — це закон. Якщо ми не порушуємо закон, якщо закон зобов’язує нас розслідувати корупційний злочин — ми мусимо це робити. Немає ніяких поблажок, пом’якшувальних обставин», — зазначив посадовець.
І додав: навпаки, окремі статті Кримінального кодексу передбачають посилену відповідальність за злочини, вчинені під час воєнного стану. «Кожна вкрадена гривня — це зниження обороноздатності країни. От і все».
За словами Кривоноса, це також одна з причин, чому під час війни боротьба з корупцією безпосередньо пов’язана зі стійкістю держави.
Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України
Як бюро визначає, які матеріали розслідувань оприлюднювати
Бюро оприлюднює окремі матеріали слідчих (розшукових) дій після їхнього розсекречення та зняття грифа державної таємниці — з дозволу слідчого, детектива чи прокурора.
«Ми так робили майже з усіма нашими викриттями — спосіб комунікації завжди той самий, можливо, змінюються лише формати», — пояснив Семен Кривонос.
Водночас останні півтора року такі матеріали привертають значно більше уваги через вагу окремих підозрюваних і масштаб корупційних злочинів.
Кривонос пов’язує це не лише із суспільним інтересом, а й зі зміною пріоритетів бюро. «Ми просто стали ефективнішими у здобутті доказів вчинення корупції онлайн», — сказав він.
За словами директора НАБУ, серед його завдань після призначення на посаду було зробити бюро більш проактивним — пріоритезувати справи та викривати корупцію.
«Ми визначили систему пріоритетів у САП і працюємо за нею. Звісно, злочин, який стався п’ять років тому, буде менш цікавим для суспільства, ніж те, що викривають тут і зараз, під час війни», — зазначив Кривонос.
Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України
Саме тому суспільний інтерес до останніх розслідувань НАБУ значною мірою пояснюється тим, що бюро намагається викривати корупцію не постфактум, а тоді, коли вона відбувається.
Коли можна очікувати передачі гучних справ НАБУ до суду
У випадку справи «Мідас», підозрюваними в якій є, зокрема, бізнесмен Тимур Міндіч та двоє колишніх урядовців Герман Галущенко й Олексій Чернишов, завершення досудового розслідування має відбутися в жовтні-листопаді — за рік після перших підозр, як передбачено законодавством.
Коли завершать розслідування, стороні захисту відкриють матеріали для ознайомлення. Після цього справу скерують до Вищого антикорупційного суду.
Кривонос підкреслив, що НАБУ не має наміру тихо звільняти корупціонерів. За його словами, публічність розслідувань є одним зі способів запобігати подальшим злочинам посадовців.
Потрібні НАБУ закони
Ще одним викликом Кривонос назвав ухвалення законопроєктів, які повинні посилити боротьбу з корупцією. За його словами, це безпосередньо впливає на ефективність НАБУ, САП і ВАКС.
Йдеться, зокрема, про створення незалежної експертної установи для НАБУ й вирішення процесуальних питань, які стосуються спроможності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Ця рамка прописана в плані Ukraine Facility, десятипунктному плані пріоритетних реформ, зазначив директор НАБУ.
«Багато законопроєктів уже зареєстровано з ініціативи різних народних депутатів. Уряд готував — ще попередній склад, новий, мабуть, готує — ми ще не комунікували на цю тему з ними», — сказав Кривонос.
Семен Кривонос і журналістка LB.ua Анжеліка Сизоненко