83% громадян України бажають пов’язати свою долю з рідною країною, незважаючи на певне зменшення цього показника. 73% учасників дослідження продовжують вірити у переможний результат у протистоянні з росією.
Станом на серпень 2025 року 83% українців виражають готовність зв’язати своє життя з Україною. Цей індекс продемонстрував зменшення на 6 пунктів порівняно з періодом перед повномасштабною агресією. Водночас 73% опитаних зберігають впевненість у перемозі над росією, згідно з даними спільного дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова, про що повідомляє УНН.
Ключові висновки
Аналіз результатів показує, що “порівняно з початком широкомасштабних бойових дій кількість громадян, що готові будувати майбутнє в Україні, дещо скоротилася – на 6 відсоткових пунктів”.
Як зазначають експерти, це обумовлено збільшенням частки тих, хто не бажає зв’язувати свій шлях з країною.
Незважаючи на таку динаміку, кількість учасників опитування, які станом на серпень 2025 року бажають будувати життя в Україні, на 13 пунктів перевищує показник п’ятирічної давнини: 83% проти 70% у 2020 році
– зазначають дослідники.
Гендерний чинник не демонструє значних відмінностей у переконаннях респондентів щодо їхніх планів на майбутнє.
Серед чоловіків 80% та серед жінок 85% готові пов’язати своє життя з Україною. Протилежну позицію займають 12% чоловіків та 10% жінок
– підкреслюється у звіті.
Дослідження виявило пряму залежність між віком учасників та їхньою готовністю залишатися в країні.
Серед молоді 18–29 років таку можливість розглядають 71%, тоді як у категорії 40–49 років цей індекс сягає 82,5%, а серед осіб від 60 років – 91%. Найвищий відсоток тих, хто не бажає жити в Україні, зафіксовано серед молоді – 19%.
У групах 40–49 років та 60+ цей показник становить 11% та 5% відповідно.
Географія відповідей
Найбільша кількість патріотично налаштованих громадян проживає у центральних (85%) та західних (85%) регіонах, тоді як найнижчі індекси зафіксовано на півдні (78%) та сході (77%).
Частка тих, хто не бажає залишатися в країні, становить 9–10% у більшості регіонів, але зростає до 19% у східних областях. Рівень доходів респондентів практично не впливає на їхні рішення щодо майбутнього.
Емоційний стан громадян
Панівними емоціями щодо перспектив країни серед опитаних залишаються надія (58%), занепокоєння (43%) та оптимізм (28%).
Порівняно з 2022 роком, учасники опитування рідше згадують про почуття оптимізму (-12%) та надії (-7%), водночас частіше відчувають розгубленість (+12%), тривогу (+12%) та страх (+8%)
– зафіксували аналітики.
У порівнянні з довоєнним періодом, позитивні емоції демонструють зростання: надія (+15%), тривога (+15%), страх (+12,5%).
Якщо порівнювати з 2005 роком, після Помаранчевої революції, індекси оптимізму та надії залишаються подібними, проте значно зросли показники тривоги (+19%), страху (+13%) та розгубленості (+11%)
– акцентують у дослідженні.
Історичні дані свідчать, що протягом двох останніх десятиліть домінуючими почуттями залишалися надія, оптимізм та тривога.
Винятком став період 2013–2016 років, коли спостерігалося зростання страху та поступове відновлення традиційних емоційних трендів.
Останні два роки (2024–2025) демонструють повернення індексів страху до рівнів 2013–2016 років
– наголошується у звіті.
Статистика показує, що жінки на 10% частіше чоловіків згадують про страх за майбутнє країни.
Молодь демонструє більший оптимізм (+9%) та впевненість (+8%) порівняно з літніми респондентами, водночас рідше згадує тривогу (-9%) та страх (-12%)
– зазначають соціологи.
Мешканці півдня та сходу частіше відчувають песимізм (+8%) та рідше надію (-19,5%) порівняно з представниками центральних і західних регіонів.
Забезпечені фінансово громадяни частіше демонструють позитивні емоції: оптимізм (+13%), надію (+13%), впевненість (+13%) – і рідше страх (-11%) та тривогу (-16%).
Віра у перемогу
73% українців зберігають віру у переможний результат боротьби. Скептичну позицію займають 17%. Значне падіння віри (-11%) зафіксовано у 2024 році, а протягом останнього року індекс продовжив знижуватися (-4%).
Статеві відмінності у переконаннях відсутні, проте молодь демонструє більшу впевненість у перемозі (+8%) порівняно з літніми респондентами.
Найнижча віра у перемогу зафіксована серед мешканців східних областей: 55,5% позитивних відповідей проти 31% скептиків
– вказують результати.
Для порівняння, у південних регіонах 69% вірять у перемогу, тоді як 16% – ні.
Головними критеріями перемоги громадяни називають: повернення полонених (37%), збереження державності (31%) та припинення ракетних ударів (30%). Найменш значущими факторами стали стабілізація фронту (12%), конфіскація російських активів (12%) та збереження санкцій (11%)
Громадська позиція щодо незалежності
Якби референдум про державний суверенітет відбувався сьогодні, 82% громадян підтримали б незалежність. Проти висловилися б лише %.
Порівняно з 2022 роком кількість прихильників суверенітету зменшилася на 5% через зростання абсентеїзму. Проте порівняно з 2019 роком підтримка зросла на 12%.
60% опитаних вважають, що вони отримали переваги від незалежності, тоді як 15% повідомили про збитки.
Серед мешканців західних областей 75% бачать переваги незалежності, що суттєво вище за показники інших регіонів (медіана 55%). Лише 6% західних респондентів зазначили збитки, тоді як у інших областях цей індекс досягає 19%
– зазначається у дослідженні.
Громадяни з низькими доходами рідше бачать переваги незалежності (37%), частіше згадують про збитки (+13%) або ухиляються від відповіді (+11%).
Найбільшу зацікавленість у зміцненні суверенітету демонструють самі респонденти (76%), тоді як до влади та опозиції вони ставляться з меншою довірою
– резюмують дослідники.
Методологія
Соціологічне дослідження проведено Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва разом із Центром Разумкова з 12 по 18 серпня 2025 року.
Методом особистого інтерв’ю охоплено 2002 респондентів з усіх областей України, включаючи тимчасово окуповані території без ведення активних бойових дій.
Вибірка формувалася з використанням багатоступеневої моделі з випадковим відбором на початкових етапах та квотуванням на завершальній стадії. Статистична похибка не перевищує 2,3%.
Територіальний поділ
- Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області;
- Центр – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області та Київ;
- Південь – Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області;Схід – Дніпропетровська, Донецька, Харківська області.
