Більшість громадян України готові коригувати свої облікові дані для виборчого процесу – ОПОРА Дослідження 12.06.2026 18:05 Укрінформ Значна частина українців висловлює готовність оновлювати свої відомості для реалізації виборчого права; водночас, найкомфортнішим методом оновлення даних громадяни вважають цифрові інструменти.
Про це заявив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Баштовий під час брифінгу під назвою "Нова географія українського виборця та міграційні тренди: аналіз співмірності даних Державного реєстру виборців з неофіційною міграцією", який відбувся в агентстві Укрінформ.
"Виходячи із загальнонаціонального дослідження, ми можемо констатувати, що 25% дорослого населення в Україні мають досвід переміщення на тривалий або невизначений термін. Ми не враховували термінові переїзди. Щодо періоду останнього переміщення, то 72% громадян вказали, що це сталося після 24 лютого 2022 року, і 70% з них підтвердили, що це був вимушений виїзд. Ці показники свідчать про те, що повномасштабне вторгнення стало ключовим фактором шокової міграції, яка призвела до масового переїзду людей", — зазначив він.
Згідно зі словами Баштового, основна частина переміщень відбувається у межах міжобласних переїздів: 61% опитаних переїхали до сусідньої або іншої області. Він додав, що ця інформація є важливою, оскільки вона створює додаткове навантаження на систему обліку Державного реєстру виборців. Аналітик також повідомив, що 13% респондентів мали досвід виїзду за кордон з подальшим поверненням до України.
"Ми додатково виділили показник, згідно з яким серед усього дорослого населення України, яке виїхало за кордон і повернулося саме після початку повномасштабного вторгнення, становить 5%", — уточнив він.
Завданням загальнонаціонального дослідження було також виявлення розбіжностей між місцем реєстрації та фактичним місцем проживання, оскільки, як пояснив аналітик, виборча адреса та місце голосування виборців визначаються за встановленими процедурами за місцем реєстрації, якщо громадянин самостійно не внесе зміни до виборчої адреси. З’ясувалося, що приблизно третина респондентів, а саме 29%, проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації.
"Це суттєво впливає на загальну систему обліку виборців та визначення місця їхнього голосування. Тобто ці виборці проживають за іншою адресою, ніж та, за якою вони голосують. У розрізі вікових груп, найбільш мобільною є група 18–35 років, яка проживає не за місцем своєї реєстрації", — зазначив він.
Експерт додав, що 81% осіб, які здійснили переміщення, вважають своє поточне місце проживання основним.
Крім того, результати дослідження продемонстрували, що переважна більшість українців готові оновлювати свої облікові дані для участі у виборах. Зокрема, 58% опитаних готові самостійно коригувати свої дані в Державному реєстрі виборців, а у випадку отримання проактивного сповіщення або заклику від держави цей показник збільшується до 70%. Водночас, найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові платформи: 77% респондентів віддали перевагу застосунку «Дія». Попри це, рівень обізнаності щодо виборчих процедур залишається низьким — лише 55% громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.
Національне опитування проводилося методом телефонного інтерв’ю (CATI) на основі випадкової генерації телефонних номерів (RDD) у період з 21 березня по 19 квітня 2026 року, охопивши 2003 повнолітніх респондентів. Збір даних здійснювало агентство FAMA.
У свою чергу, аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук представив результати дослідження "Непомітна" міграція: аналіз даних мобільного оператора на тлі потреби верифікації списків виборців". У цьому дослідженні дійшли висновку, що держава може суттєво недооцінювати масштаби міграційних процесів. Згідно з отриманими даними, приблизно 1,2 мільйона осіб змінили область проживання, близько 640 тисяч осіб змінили район проживання в межах своєї області, а близько 5,2 мільйона громадян перебувають за кордоном.
Автори дослідження також зафіксували 482 маршрути міжрегіональної міграції. Найбільший приріст населення спостерігається у Києві та Київській області, а також у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Натомість, найбільше скорочення населення зафіксовано у Миколаївській, Запорізькій та Харківській областях. Результати дослідження вказують на те, що щонайменше половина випадків міжобласної міграції наразі не відображається у списках виборців через офіційні механізми обліку місця проживання.
Водночас, у контексті опитування українців, які проживають у Польщі, Німеччині та Чехії, Баштовий зазначив, що українська діаспора виявляє інтерес до політичних процесів в Україні: 74% опитаних заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах. Однак, лише 16% перебувають на консульському обліку, що забезпечило б їх включення до списку виборців відповідно до чинної процедури.
Результати дослідження показали, що значна частина респондентів не мають чіткого розуміння процедур голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Зокрема, 49% українців, які перебувають за кордоном, готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61%. Водночас, понад 80% користуються застосунком «Дія», який більшість обрали як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.
Аналітик додав, що 75% опитаних українців виїхали до Польщі, Чехії або Німеччини після початку повномасштабного вторгнення. Щодо ймовірності повернення, 38% опитаних оцінюють її як «скоріше повернуся й дуже ймовірно, що повернуся», а 48% — як «скоріше не повернуся й дуже малоймовірно, що повернуся». Ще 14% респондентів вагаються з відповіддю щодо повернення в Україну.
Онлайн-опитування українців у трьох європейських країнах проводилося з 17 квітня по 2 травня 2026 року. Загалом було опитано 1500 осіб — по 500 респондентів у кожній країні. Збір даних здійснювала компанія Rating Group.
Узагальнюючи результати досліджень, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила, що експерти зосередилися на двох аспектах: масштабі міграції, який у реальності є більшим, ніж відображено в офіційних реєстрах, і ступені зацікавленості громадян, які виїхали, зокрема під час великої війни, у політичному житті країни.
"Наше головне завдання — завчасно проводити перехресну верифікацію різноманітних даних, щоб реально усвідомлювати не тільки масштаб проблеми, а й шляхи її вирішення, адже час для цього ще є. А от ближче до безпосереднього виборчого процесу це стане неможливим. Тому ми звертаємося із закликом до органів влади, безпосередньо до уряду та Центральної виборчої комісії діяти на випередження, оскільки без нестандартних підходів, на жаль, ефективність не буде досягнута", — наголосила вона.
Як раніше повідомляв Укрінформ, в Україні зросла до 69% кількість людей, які вважають, що вибори мають бути проведені лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. У грудні 2025 року цей показник становив 59%.
Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут.
Опитування Вибори ОПОРА дослідження