Понад 55% українців вважають демократію найбільш бажаним типом державного устрою Опитування 25.02.2026 15:33 Укрінформ Більше ніж 55% громадян України схиляються до того, що демократія є найбільш привабливою формою правління.
Подібні підсумки дослідження оприлюднив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, передає кореспондент Укрінформу.
“Хоча після настання повномасштабної війни у порівнянні з часом до війни збільшилася доля громадян, які переконані, що демократія є найбільш прийнятною формою державного устрою для України (від 54% у червні 2021 р. до 66% у вересні 2025 р.), все ж у листопаді 2025 р. цей показник став майже ідентичним (55,5%), як і у 2021 р.”, – зазначив Міщенко.
Згідно з його словами, переважає частина тих, хто вважає, що демократична політична система корисна для України – 86,5% у 2017 р. та 87% у листопаді 2025 р.
Відсоток тих, хто розглядає як позитивну систему, де є сильний лідер, незалежний від парламенту і виборів, знизився з 80% у 2017 році до 60% у 2025 році.
Натомість збільшилась частка громадян, котрі вважають доброю систему, де керують військові або військовий режим – з 12% у 2017 році до 40% у 2025 році. З них 83% позитивно ставляться і до демократичної системи. Зі слів соціолога, в умовах війни «влада військових» в Україні здебільшого сприймається як спосіб захистити демократичний лад, а не як альтернатива йому.
Аналогічно серед тих, хто схиляється до системи з сильним лідером, котрий не залежить від парламенту та виборів, 83% вважають хорошою демократичну політичну систему.
Згідно з даними дослідження, 49% респондентів у 2025 році вважають, що лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд зможуть забезпечити порядок. У березні 2024 року такої думки дотримувалися 42% опитаних.
Незначно збільшилася частка тих, хто вважає за потрібне об’єднати певні демократичні процедури з політикою «сильної руки» – з 23% у 2024 році до 27% у 2025 році.
У той самий час зменшилася з 19% у 2024 році до 15,5% у 2025-му частка тих, хто вважає, що всю владу та відповідальність має взяти на себе сильний політичний лідер та його політична сила.
Обираючи між свободою та матеріальним добробутом, 47% респондентів віддають перевагу свободі, 30% — матеріальному достатку. У 2010 р. ці показники становили відповідно 32% і 30%, у 2021 р. — відповідно 43% і 31%.
Разом з тим, обираючи між свободою та безпекою, респонденти трохи частіше надають перевагу безпеці: 39% згодні в обмін на безпеку поступитися державі частиною своїх прав та громадянських свобод. 33% обирають свободу.
При цьому, як зауважив Міщенко, чим нижчий рівень добробуту респондентів, тим частіше вони ставлять на перше місце безпеку, а не свободу. Так, серед тих, хто «ледве зводить кінці з кінцями», ці пріоритети співвідносяться як 39% і 27%, а серед тих, хто «живе забезпечено», — відповідно 32% і 38%.
Респонденти, котрі були учасниками бойових дій, суттєво частіше надають перевагу свободі (47,5%) перед безпекою (31%). Також учасники бойових дій частіше обирають свободу (60%) замість добробуту (26%).
Соціологічне опитування проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 11 по 18 листопада 2025 року в рамках проєкту «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», що реалізується за сприяння Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Опитування методом face-to-face проводилося на всій підконтрольній уряду території України, за винятком територій, де відбуваються активні бойові дії. Було опитано 2008 респондентів віком від 18 років.
Як повідомлялося, експерти вважають, що організація виборів чи референдумів в умовах воєнного стану, а також відразу після його закінчення містить великі ризики для легітимності, конституційного ладу та суспільної єдності.
Фото: pixabay
Демократія Опитування Україна