Школам доведеться адаптувати розклад, щоб усі учні отримали гаряче харчування
Школам, особливо тим, де навчається велика кількість учнів, доведеться переглянути розклад уроків, щоб забезпечити гаряче харчування для всіх школярів. Ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич зазначає, що виділених коштів на одного учня може бути недостатньо для приготування смачної та здорової їжі.
«Щоб запровадити харчування для учнів усіх класів, школам доведеться серйозно адаптуватися. Наприклад, шкільні їдальні не розраховані на те, що гаряче харчування буде абсолютно для всіх учнів. Це означає, що школи, особливо з великою кількістю учнів, повинні будуть організувати харчування дітей у кілька змін. Це може вплинути на розклад уроків, адже перерва для гарячого харчування повинна бути довшою», – каже Лілія Гриневич.
Зазвичай, перерва для обіду триває 20 хвилин. Для великих шкіл, де навчаються сотні, а то й понад тисячу учнів, доведеться збільшити кількість великих перерв, що потребуватиме внесення змін до розкладу уроків.
Чи їстимуть діти запропоноване меню?
За словами Лілії Гриневич, ще однією проблемою є смакові вподобання дітей.
«Лише на практиці можна буде побачити, скільки дітей реально харчуватимуться. Адже мало запропонувати харчування, важливо, щоб діти це їли. Тому їжа має бути здоровою та смачною, щоб діти нею не нехтували», – зазначає вона.
Експертка додає, що хоча загальна сума, виділена на шкільне харчування в масштабах країни, є значною, у розрахунку на одного учня вона недостатня для забезпечення якісного та смачного харчування.
«Думаю, відбудеться якесь пілотне тестування цього рішення. Коли стане зрозуміло, що, наприклад, за цю суму неможливо приготувати якісне гаряче харчування, або значна частина його залишається невикористаною, тобто діти насправді не їдять, можливо, відбудеться перегляд цього рішення та його вдосконалення», – каже Лілія Гриневич. – «Рішення вже прийняте, і тепер маємо дивитися, як його правильно імплементувати, щоб діти справді скористалися цим харчуванням».
Шкільне харчування як єдина можливість отримати гарячу страву
Водночас, ексміністерка наголошує, що для деяких дітей шкільне харчування є чи не єдиною можливістю отримати гарячу страву.
«Нам треба пам’ятати, що є діти з родин, які мають доступ до якісної їжі постійно. Але є діти, яким дуже потрібна допомога. І насправді важливо, щоб ці діти отримували якісне харчування, тому що, можливо, тільки в школі вони й мають можливість поїсти щось гаряче. На жаль, в Україні є такі діти, які харчуються саме в школі. Тому важливо тримати у фокусі уваги тих дітей, які перебувають в особливих життєвих обставинах», – зауважує Лілія Гриневич.
Реформа шкільного харчування: ключові моменти
Реформа шкільного харчування стартувала в Україні у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
З 1 січня 2022 року освітні заклади запровадили нове шкільне меню.
31 жовтня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив стратегію розвитку шкільного харчування на період з 2023 по 2027 роки. З жовтня минулого року держава почала забезпечувати учнів 1-4 класів безкоштовним харчуванням, виділивши на це 2 млрд гривень.
У грудні минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Європейська комісія виділила Україні 2,6 млрд євро, які уряд спрямував на гаряче харчування дітей у школах.
Міністерство освіти і науки України навесні 2026 року анонсувало розширення програми безкоштовного шкільного харчування. З 1 вересня учні всіх державних та комунальних шкіл мають бути забезпечені гарячим харчуванням. На це уряд виділив субвенцію у розмірі 7,4 млрд грн.