Український авіаційний сектор потребує фіскальних стимулів та преференційного режиму, щоб уникнути загрози накопиченому досвіду, потенціалу зростання та кваліфікованій робочій силі в умовах недостатньої системної підтримки. Починаючи з 2025 року, державні пільги, включаючи пільги з податку на прибуток, звільнення від ПДВ, зниження земельного податку та призупинення імпортних мит на компоненти, були припинені для галузі.
Цей сектор терміново потребує податкових пільг та регуляторних переваг. За даними УНН, за відсутності послідовної державної підтримки він стикається з втратою інституційних знань, можливостей розвитку та спеціалізованого персоналу.
Раніше ці фіскальні механізми дозволяли авіаційним підприємствам модернізувати обладнання, започатковувати інноваційні підприємства та зберігати робочі місця, незважаючи на обмеження повітряного простору під час війни та зупинку цивільних операцій. З 2017 по 2023 рік галузеві пільги дозволили підприємствам заощадити 9,3 млрд гривень, одночасно отримуючи 22,9 млрд гривень податкових надходжень, що в 2,5 раза перевищує віддачу від кожної субсидованої гривні, згідно з даними Аерокосмічної асоціації України. Однак після 2025 року фірми працюють на межі потужностей, виконуючи оборонні контракти зі скороченням ресурсів. Державне втручання має вирішальне значення для запобігання стратегічному колапсу сектору, стверджує Михайло Пінкевич, радник ПрАТ «Авіакомпанія Константа» та член наглядової ради Асоціації повітряного транспорту України.
Авіаційний сектор України має вирішальне значення як у військовій, так і в цивільній сферах. Бойові повітряні можливості захищають національне небо та підвищують боєготовність збройних сил, а цивільні флоти зміцнюють національний престиж та економічний потенціал. Стала державна підтримка є важливою для збереження спеціалізованих технологій, інфраструктури та людського капіталу, що розвивалися поколіннями. Перспективна стратегія, що поєднує інвестиції, технологічний прогрес та глобальні партнерства, залишається вкрай важливою.
– зазначив Михайло Пінкевич.
Нещодавно прийняте законодавство про створення «Діфенс-Сіті» – спеціального режиму для підприємств оборонної промисловості – запроваджує митні та податкові пільги, включаючи звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, спрощені протоколи імпорту та допомогу у переселенні. Виробники літаків отримують вигоду від знижених порогових значень доходів від оборони (50% проти 75%), розширюючи право на отримання статусу резидента. Хоча ці заходи є прогресивними, галузеві експерти стверджують, що цих заходів залишається недостатньо для довгострокової стабільності.
Законодавство про Місто оборони свідчить про прогрес у виробництві оборонної продукції, особливо на користь постачальників авіаційних компонентів, які відповідають переглянутим критеріям. Однак виключення виробників критично важливих літаків та деталей БПЛА, що не входять до порогового рівня, які часто класифікуються як цивільні організації, створює прогалини. Необхідні окремі структури підтримки, що визнають їхню стратегічну роль.
– заявив Ігор Жданов, керівник ініціативи «Інформаційний захист» Фонду «Відкрита політика».
Профспілка працівників авіації та машинобудування поділяє цю позицію, наголошуючи, що оборонна роль авіації заслуговує на цілеспрямовану допомогу: відновлення податкових пільг до 2035 року, розширення державних контрактів та фінансування досліджень та розробок. Рівняння зрозуміле: підтримка повітряної та економічної потужності України вимагає негайної, цілісної державної підтримки. Без неї навіть такі ініціативи, як Defence City, не можуть запобігти занепаду галузі.
