Без обов’язкових державних реєстру і притулків: як в Україні намагаються контролювати і штрафувати власників тварин 23.05.2026 10:00 Укрінформ Історія штрафу за відсутність реєстрації собаки порушила питання Національного реєстру тварин та правил їхнього утримання
Випадок Олени та її улюбленця Лакі зі Львова – дворняги, яку господарка вигулювала містом на повідку, спричинив бурхливе обговорення, чутки, а також роз’яснення від фахівців щодо реєстрації домашніх тварин, зокрема, собак і котів.
Олена розповіла свою історію в соцмережі Threads, детально описавши зустріч із трьома інспекторами, які виявилися представниками муніципальної служби, що перевіряла реєстраційні жетони у собак. Жінку із собакою оштрафували за відсутність такого жетону у тварини.
Власниця підібраної тварини запевняла, що вперше чує про таку вимогу і вже навіть записалася на чіпування, проте представники муніципальної варти все одно зафіксували порушення.
Інша Олена, мешканка Києва, на початку повномасштабного вторгнення відгукнулася на заклик зооактивістів і взяла на адопцію (термін, який використовують для передачі врятованої тварини новому власнику, – ред.) з притулку собаку, яку знайшли біля деокупованої Бучі. Вона назвала собаку Хельга – минуле тварини, умови її утримання та виховання, а також попередні власники так і залишилися невідомими.
Після року звикання та вивчення звичок, жінка вирішила зареєструвати тварину в Києві – така вимога була прописана в договорі передачі з притулку. Процедура виявилася досить складною. З початку цього року Олена, за її словами, проходить цей тернистий шлях. Тварину визнали собакою потенційно небезпечної породи згідно зі списком, ухваленим Кабміном.
Нагадаємо, що до реєстру включено понад 50 порід (а також їхні метиси). Якщо собака належить до цього переліку, власник зобов’язаний не лише пройти тестування за програмою адаптації в місті, а й укласти договір обов’язкового страхування відповідальності за шкоду, завдану третім особам.
Олена розповідає, що вона та її собака-метис мають пройти три етапи перед реєстрацією. А це – іспит для власників на знання правил утримання тварин та два іспити, які мають пройти її Хельга і Олена разом під наглядом кінолога-екзаменатора. Один з них – на знання команд. Команди мають віддаватися українською мовою, а її тварина реагує на російськомовні команди. Тож зараз жінка перебуває на етапі, коли паралельно перевчає підопічну на українські команди: «стій», «поряд», «до мене», «чекай». Наступна частина – це проходження повз автівки, велосипедистів та серед міських звуків, аби зрозуміти, наскільки тварина адаптована до життя у населеному пункті.
Марина Суркова, президентка асоціації зоозахисних організацій України, голова Міжнародного благодійного фонду «Дика Україна» та юристка, у розмові з Укрінформом пояснює, що штрафи та неоднозначні правила, які можна оскаржувати, а також оплата за саму процедуру можуть спровокувати нову хвилю появи безпритульних тварин. Хоча потребу ведення єдиного реєстру тварин вважає вкрай актуальною.
Марина Суркова. Фото з соцмереж.
«Ми не можемо зараз контролювати ситуацію, коли недобросовісні люди викидають цуценят чи вже дорослих тварин, а що вже казати про випадки, коли потрібно проходити тести чи оплачувати кошти – для когось це стане причиною залишити тварину напризволяще». Експертка зазначає, що здивована останнім сплеском інформаційного шуму щодо штрафів та реєстрації тварин у місті, оскільки ці муніципальні закони існують уже понад 10 років.
«На жаль, в Україні немає єдиного обов’язкового державного реєстру тварин. Як і немає жодного державного притулку для бездомних тварин», – констатує Марина Суркова. А це означає, що підходи, ціни та правила утримання тварин фрагментуються, і кожен регіон країни винаходить «свій велосипед»: жетон, ціну та відповідальність власників. Так само відбувається контроль над порушниками, робота з покинутими тваринами та опіка над безпритульними.
Далі – детальніше про процедуру реєстрації, потребу змін та регулювання законодавчої бази.
ХТО КОГО І ДЕ РЕЄСТРУЄ
Марина Суркова пояснює: якщо інспектор чи поліцейський виявляє незареєстровану тварину, він складає протокол за частиною 1 статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП, Порушення правил тримання собак і котів).
«Далі цей протокол передається на розгляд адміністративної комісії виконкому міської ради, – зазначає Марина Суркова. – І вже ця комісія ухвалює рішення: зробити людині усне зауваження, винести попередження чи накласти штраф. Для громадян сума становить від 170 до 340 гривень, для посадових осіб – від 340 до 850 гривень».
ЮРИДИЧНА КОЛІЗІЯ ШТРАФІВ
Попри те, що бланки з сумами штрафів виписують на місці або надсилають згодом, правозахисниця наголошує: таку постанову адмінкомісії можна оскаржувати в суді через серйозні прогалини в українському законодавстві.