На черзі – призначення двох членів Наглядової ради та конкурс на постійного директора Агенції оборонних закупівель (АОЗ).
Тимчасово виконуючим обов’язки директора Агенції оборонних закупівель з 1 вересня став Артем Романюков, який до цього обіймав посаду директора з розвитку АОЗ. Про це повідомили в Агенції.
«Артем Романюков має значний досвід у сфері оборонних закупівель та державного управління. Раніше він очолював Департамент політики закупівель Міністерства оборони України та обіймав посаду заступника Міністра стратегічних галузей промисловості України», – йдеться в повідомленні.
У Міністерстві оборони пояснили, що серед завдань Романюкова – продовження переведення оборонних закупівель на тендери, цифровізація механізмів, які цього потребують, та антикорупційна робота.
Як зазначив Тарас Чмут, член Наглядової ради Агенції, це рішення ухвалили «після погодження його проєкту Міністерством оборони України відповідно до Статуту АОЗ».
Він додав, що Артем Романюков – офіцер Збройних Сил України, учасник бойових дій, який проходив службу в 15-тій окремій бригаді артилерійської розвідки «Чорний ліс».
Провести та завершити конкурс на постійного керівника Агенції планують до 2026 року.
До цього часу Наглядова рада АОЗ також має закрити дві вакансії незалежних членів ради.
«Процес відбору координується Міністерством оборони України із залученням професійного рекрутингового партнера (Friisberg & Partners International) та Комітету з призначень на винагород НР АОЗ», – зазначили в повідомленні.
- 31 серпня пішов з посади попередній очільник Агенції Арсен Жумаділов, який керував нею з березня 2025 року. До цього, з 2023 року, він очолював Державний оператор тилу.
- 1 січня 2026 року обидві агенції об’єднали в одну.
Приєднання Державного оператора тилу до Агенції оборонних закупівель: як, навіщо і коли це буде — головне з брифінгу
За словами Жумаділова, з невирішених питань на своїй посаді він мав би пропрацювати роботу з виробниками щодо експорту озброєння. Зокрема, як уникнути маніпуляцій з боку деяких виробників щодо непідписаних контрактів, аби отримати доступ до зовнішніх ринків.
«Ми запропонували певну модель, де має бути враховано, на яку вартість або яку кількість одиниць у певному звітному періоді та чи інша компанія поставила продукції в інтересах Сил оборони, і відповідно до цієї вартості, щоб формувалася квота цього виробника на експорт, це перше. І друге, щоб ми враховували, чи є попит на цю продукцію у DOT-Chain Defens та на інших платформах. Станом на сьогодні пропозиція на розгляді, як далі воно рухатиметься, не знаю», – пояснював Жумаділов 20 серпня на зустрічі з журналістами.
Друга запропонована його командою концепція – реімбурсація у речовому забезпеченні військових. Тобто надати їм право самим обрати одяг у межах певного бюджету. Цифрові рішення, каже, для цього впровадити нескладно.
І третє – єдине вікно для збору зворотного зв’язку.
«Тут ми маємо засинхронизуватися з армією «Плюс» та з хмарними КЕПами. Бо є певна технічна деталь, яка наразі унеможливлює, щоб ми напряму спілкувалися з усіма військовими. Але теж усе рішення нами напрацьовано», – зазначив Жумаділов.