Катерина Загорій, голова ради директорів «Дарниці», розповіла, що препарати її компанії поступаються за ціною іншим виробникам, але звинуватила у зниженні продажів аптеки. Вона порівняла ціни на ксилометазолін, де «Риназал» від «Дарниці» дорожчий за «Евказолін аква» від «Фармак» та американський «Тизин».
Голова правління «Дарниці» Катерина Загорій підтвердила, що ліки, вироблені в «Дарниці», поступаються за ціною іншим виробникам. Незважаючи на це, вона продовжувала звинувачувати аптеки у зниженні продажів продукції «Дарниці» замість того, щоб звертати увагу на споживчий попит, пише УНН.
У своїй публікації Катерина Загорій вирішила «розкласти все по поличках» на прикладі популярного засобу від закладеності носа з активним інгредієнтом ксилометазоліном та пояснити, чому аптеки — це зло. Однак щось пішло не так.
За її словами, найдешевшим є препарат «Евказолін Аква» виробництва компанії «Фармак». Цей препарат є лідером на ринку ксилометазоліну в країні та його можна придбати, наприклад, у Києві за ціною від 92,00 до 173,30 гривень.
Водночас, за словами Загорії, американський аналог від Johnson & Johnson “Тайзин” у Києві коштує від 109,00 до 175,00 гривень.
Водночас, за її словами, «Риназал» виробництва заводу «Дарниця» у їхній фірмовій аптеці в Києві, яка, за словами Загорії, пропонує найдешевші ціни, коштує 116,10 гривень, в інших аптеках він трохи дорожчий.
Швейцарський аналог «Отривіну» виробництва Haleon UK Trading Ltd коштуватиме киянам від 126,33 до 195,23 гривень.
Отже, з цього прикладу стає зрозуміло, що споживачі мають широкий вибір подібних препаратів з різною ціновою політикою. Це жодним чином не зменшило доступність ліків, а навпаки – широкий вибір за розумними цінами дозволяє пацієнту обрати для себе потрібний препарат.
У цьому контексті варто зазначити кілька ключових речей. По-перше , виробник формує 72% вартості ліків. Решта балансу розподіляється між дистриб'ютором та аптекою, оскільки їхня націнка регулюється законодавством. Для дистриб'юторів це 8%, а середня націнка аптек сьогодні, з урахуванням чинних обмежень, становить 18-22%. І ні постачальник, ні аптечна мережа не можуть встановлювати вищу ціну, ніж передбачено законом, оскільки ризикують втратити ліцензію.
Як справедливо зазначалося в коментарях під дописом Катерини Загорій, виробники ліків мають найвищу рентабельність бізнесу.
Як колишній директор аптечного бізнесу, я на боці аптек. Хоча б тому, що рентабельність EBITDA у виробників становить 30-50%, у дистриб'юторів – 1-3%, у аптечних мереж – 1-5%. А виробники мають дещо більшу гнучкість в операційному управлінні (доходи та витрати).
– написав Олександр Чередайко.
По-друге , згідно з новими правилами регулювання фармацевтичного ринку, лобійованими саме представниками «Дарниці», аптеки зобов’язані мати в асортименті найдешевший препарат на ринку, а фармацевти зобов’язані пропонувати його покупцям. Тож, очевидно, з 10 пацієнтів, які звернуться за ксилометазоліном, 9 оберуть препарат від «Фармака», оскільки він найдоступніший.
По-третє , після заборони з 1 березня на маркетингові угоди між аптеками та виробниками, коли виробники платили за те, щоб їхній препарат спочатку пропонували фармацевти, ситуація змінилася. Аптеки більше не зобов'язані просувати певні препарати та керуються у своїй роботі виключно споживчим попитом, як і будь-який інший торговий об'єкт.
Однак така ситуація явно не влаштовує представників «Дарниці», адже за ціновими критеріями їхні препарати поступаються багатьом іншим виробникам. І тепер, схоже, вони намагаються через громадський тиск на аптечні мережі змусити аптеки працювати за старими правилами та просувати препарати Дарниці. Очевидно, що деяким виробникам потрібно зосередити більше уваги на побудові власного бренду, перегляді цінових пропозицій, замість того, щоб намагатися змусити ринок працювати за правилами одного гравця.
