Весна й алергія: як пережити високі сезони 23.03.2026 16:28 Укрінформ Українські дослідники разом із фінськими партнерами створили спеціалізований модуль прогнозування рівнів алергенів та представили його військовим медикам-епідеміологам. Щороку з настанням весни безліч людей стикаються з серйозним викликом – їх турбують сезонні алергічні реакції, зумовлені реакцією на пилок рослин під час їх цвітіння. Це явище добре відоме, але в Україні життя осіб з алергією додатково ускладнюється швидкими змінами клімату, озелененням міст, проблемами з екологією та воєнними діями. Причому, це стосується навіть місцевостей, розташованих далеко від лінії фронту. Про те, як ці фактори впливають на самопочуття людей та як мінімізувати їх негативні наслідки, журналістці Укрінформу розповіла докторка біологічних наук, професорка, проректорка Вінницького національного медуніверситету з інноваційної діяльності та зв’язків з громадськістю, очільниця Світової організації амброзії, Вікторія Родінкова. «ВІЙСЬКОВИЙ» ПИЛ – ЗА ТИСЯЧУ КІЛОМЕТРІВ Вікторія Валеріївна зазначає, що вплив війни на стан повітря відрізняється залежно від регіону, проте усюди за чотири роки воєнних дій та обстрілів негативні фактори накопичуються. – Це зумовлено тим, що горіння з викидом шкідливих речовин і підняття пилу після вибухів неминуче впливають на стан повітря. Цей стан відстежується численними метеорологічними станціями. Важливо розуміти, що кожна з них фіксує, в першу чергу, локальну ситуацію. Крім того, в різних регіонах вплив війни на якість повітря є також різним.
Вікторія Родінкова на станції контролю за алергенами у повітрі, що розташована на даху Вінницького національного медуніверситету У 2023 році на конгресі Європейської академії алергології та клінічної імунології мене попросили розповісти про вплив якості повітря на респіраторне здоров’я українців. Тоді я отримала загальнодержавні дані з мережі, створеної ініціативними громадянами, які бажають спостерігати за станом повітря. Це – приклад citizen science, тобто громадської науки. Датчики контролю якості повітря є недорогими та не мають сертифікації як метеорологічне обладнання, однак за їхніми показниками можливо відслідковувати зміни якості повітря в динаміці. На 2023 рік дані суттєво не відрізнялися від довоєнних, але ми не враховували зону бойових дій через відсутність там моніторингу. Проте, на мою думку, з того часу відбулося певне накопичення негативних факторів, оскільки тривають регулярні обстріли міст, енергетичних об’єктів та виробничих споруд. Мешканці цих міст відчувають погіршення стану повітря, причому значне, – зауважує науковиця. Крім того, навіть у регіони, віддалені від зони бойових дій, повітряні маси здатні переносити звідти частинки-забруднювачі. – Наприклад, на нашій університетській станції спостереження ми декілька разів фіксували візуальне погіршення стану повітря, пов'язане з війною. Зокрема, під час окупації Київщини у нас був брудний дощ. Такого не було ні до, ні після деокупації. Я зробила тоді фотографії обладнання з плямами бруду. Ми проаналізували ситуацію та логічно пов'язали це з близьким розташуванням бойових дій. Київ – за 200 кілометрів, і забруднення дісталося й Вінниці. Ще один показовий епізод трапився у серпні 2022 року, коли у нас спостерігалася імла. Це досить рідкісне явище, проте тоді про нього навіть повідомляли у новинах. Нам було зрозуміло, і це підтвердили метеорологи, що повітряні маси прийшли до нас зі сходу, з території, розташованої за тисячу кілометрів від зони бойових дій! Це трапляється не завжди і не часто, залежно від напрямку вітру. Однак ці напрямки динамічно змінюються зі зміною клімату. Таким чином, ми маємо занесений «воєнний» пил, окрім власного, – підсумовує вчена.
НАСЕЛЕННЯ ЗМЕНШИЛОСЯ – АЛЕРГІКІВ ПОБІЛЬШАЛО? В цілому, за її словами, сукупність цих впливів призводить до збільшення кількості людей, які реагують на погіршення стану повітря загостренням бронхолегеневих захворювань. Незважаючи на те, що кілька мільйонів українців виїхали за кордон, і чисельність населення зменшилася, вже з першого року війни науковці зафіксували збільшення потреби у молекулярній алергодіагностиці, – приблизно на третину. Цей метод дозволяє визначити чутливість людини до конкретних молекул-алергенів, а не лише до їхніх сумішей. Наприклад, визначається, не тільки на пилок якої рослини реагує людина, але й на який саме білок у цьому пилку.
Сережки вільхи та її пилкове зерно під мікроскопом – Така діагностика є недешевою, і не кожен може собі її дозволити. Проте попит на неї значно зріс. Алергологи були здивовані цим, однак вирішили, що причиною такого зростання є постійний стрес, який також є прямим наслідком війни. На його фоні загострюються багато захворювань. Найперше це стосується серцево-судинних захворювань, розладів нервової системи, але й алергії – також, – пояснює Родінкова.
Сережки ліщини та її пилок під мікроскопом Окрім того, на погіршення стану повітря через суто воєнні чинники у відносно мирних містах можуть впливати екологічні проблеми, спричинені роботою певних підприємств, техногенні проблеми та велика кількість транспорту. Вікторія Родінкова вважає, що влада на всіх рівнях приділяє недостатньо уваги питанням екології, особливо в умовах війни. Відтак, у країні не вистачає природоохоронних і зелених зон у містах, які могли б виконувати функцію очищення повітря. – Це відбувається на тлі значних змін клімату, які погіршують навіть звичайну, мирну, ситуацію. Насамперед йдеться про ліси. Заліснення, зокрема на Вінниччині, є значно меншим, ніж це потрібно для Лісостепової зони. Фактично, площа лісів не збільшується, а ліси – це легені природи, – зазначає докторка біологічних наук. ЗАМІСТЬ ЛІСІВ – ПОСІВИ АМБРОЗІЇ Вона зазначає, що особливо складною є ситуація на півдні та сході країни, де ліси палають внаслідок бойових дій. – Я навіть не уявляю, як там природа буде відновлюватися, через скільки років, і що ми отримаємо. Адже в будь-якому разі сформується новий біоценоз на місці того, що був раніше. І він, з точки зору його природного функціонування і типу розвитку, явно не буде кращим, ніж коли там ріс ліс. Тому що ця територія може перетворитися на степ, або навіть відбуватиметься її опустелювання. Раніше ми пишалися тим, що на території України розташована найбільша європейська пустеля, – Олешківські піски. Це досить сумнівний привід для гордості. Адже через порушення екологічної рівноваги, яке відбувається в зоні бойових дій, території, непридатні для життя людини, будуть збільшуватися. Власне, це вже відбувається, – констатує Вікторія Валеріївна. Крім того, додає вона, на таких деградованих ґрунтах поширюється амброзія, – рослина, яка вважається одним із найсильніших алергенів у світі. – До речі, амброзія масово поширюється на території, де тривають основні бойові дії, починаючи з першого року війни. Вона цвіте з кінця липня і аж до кінця жовтня. Наші захисники на передовій кожного дня контактують з амброзією, зі злаками чи полином. І якщо вдома, наприклад, у Києві, у них був незначний риніт, тобто початкові стадії формування алергічної реакції, то в окопах вони можуть отримати бронхіальну астму. І це ще один наслідок війни: велика частина українців змушена перебувати в тісному контакті з не зовсім здоровою природою. І це при тому, що навколо вибухи, пожежі та повітря, насичене різними завислими частками.
Тому з перших місяців війни ми з фінськими колегами розробили спеціалізований модуль прогнозування рівнів алергенів і представили його військовим епідеміологам. Спочатку фінські науковці-розробники прогнозуючої пилкової системи, до якої входить і Україна, зазначили, що створити окремий модуль для нашої країни неможливо. Але коли я пояснила, що він необхідний насамперед військовим, оскільки найбільше амброзії у нас – на півдні та на сході, закордонні колеги зробили неможливе. І тепер цим прогнозним модулем можуть користуватися усі охочі, – говорить Родінкова. НЕБЕЗПЕЧНІ ВИКИДИ ТА ДЕРЕВА Втім, і на відносно мирних територіях є постійне джерело забруднення повітря, і це – транспорт. Причому наявна кількість дерев у містах вже не справляється з очищенням повітря, яке забруднює все більша кількість машин. Йдеться не лише про автомобілі, що працюють на бензині чи дизелі, але й про більш екологічний електротранспорт, який не виробляє вихлопні гази. Однак і від нього в повітря потрапляють частинки шин, які відшаровуються під час контакту коліс з асфальтом.
Вікторія Родінкова – До речі, тут постає питання щодо безпеки для здоров’я дітей, яких мами возять у візочках майже на рівні вихлопних труб. Для малечі це дуже небезпечно, оскільки їхні легені лише формуються і дихальна система дітей особливо чутлива в цьому віці, а самі вихлопи – токсичні. Алергії формуються ще змалечку, – наголошує Вікторія Валеріївна. Окрім безпосередньої шкоди здоров’ю людей, хімічне забруднення впливає ще й на рослини-алергени, додає вона. – Наразі існує багато досліджень, які доводять, що алергенний пилок рослин стає більш агресивним в умовах забруднення. І, наприклад, підвищені рівні вуглекислого газу призводять до того, що амброзія довше виділяє пилок, – пояснює вона. Тому, наголошує, усі ці компоненти взаємопов’язані, отже проблеми екології необхідно вирішувати комплексно. Зокрема, створювати критично важливі для міст зелені зони, навіть якщо контакт з деякими рослинами є небажаним для людей з алергією. – Незважаючи на загрози для таких людей, зелена зона має бути. Адже алергени, окрім злаків, цвітуть не так вже й довго, – декілька тижнів. Існує, щоправда, проблема зі ще однією групою дерев: вільхою, ліщиною, березою. Вони є спорідненими. Наразі активно цвітуть вільха та ліщина, і у них однакова група алергенів. Люди, які зараз на них реагують, потім будуть страждати під час цвітіння берези. І в цілому це триває дуже довго. Тому тут є своя стратегія: названих дерев у містах не рекомендують висаджувати багато. Як і граба, до речі. І тому алергологи та аеробіологи зараз радять біорізноманіття: у місті мають рости різні дерева для того, щоб не утворювалася критична маса алергенного пилку від дерев одного виду, – пояснює науковиця. Зважаючи на небезпеку для людей з алергією, вона також радить обережно ставитися до створення у містах популярних зараз луків замість звичайних газонів. Принаймні, слід скошувати злаки, які на них ростуть і цвітуть з травня до початку серпня. А через кліматичні зміни деякі – і до кінця вересня. – Крім того, в Україну активно завозять тропічні злаки. За складом алергенів вони дещо відрізняються від злаків помірного поясу, але ми бачимо, що багато людей мають алергію вже й до них. І якщо їх продовжуватимуть висаджувати, рівень алергізації збільшуватиметься. А головне, сезон алергії стане довшим, оскільки тропічні злаки можуть цвісти пізніше за наші. Наприклад, цинодон пальчастий, або свинорий. До 2014 року його природний ареал знаходився на межі Одеської області, а зараз він поширений по всій країні, – розповідає Родінкова. Крім того, на тлі зростання забруднення повітря небезпечними для алергіків стають рослини, які раніше вважалися нейтральними, каже вона. – Такий приклад є, я знаю про нього від своїх європейських колег, і він «насувається» на нас: це рослини родини кипарисових. До неї належать не тільки кипарис, а й кипарисовики, ялівці, туї. Раніше вони взагалі не викликали алергії, а потім саме через антропогенний фактор також стали небезпечними і зараз є одним із основних алергічних факторів у Середземноморському регіоні. Їх багато завезли в Україну та активно використовують для озеленення. Ми рухаємося до субтропічного клімату, де кипарисові почуваються добре. Вони адаптуються і надалі поширюватимуться в нас вже самостійно, – застерігає біологиня. АЛЕРГІЧНІ «ВИСОКІ СЕЗОНИ» Щодо ситуації з цвітінням рослин-алергенів цієї весни, то воно розпочалося трохи пізніше через холодну зиму. Це означає, що процеси, які мали б відбуватися протягом тривалого часу, відбуваються за кілька днів, і рослини дають дуже високу концентрацію пилку. – Зверніть увагу, що саме зараз масово цвіте вільха. Вона здебільшого росте біля водойм. А також ліщина, яка росте і в лісах, і в приватних садибах, також її вирощують в господарствах заради горіхів. Вони є «родичами» і підсилюють дію одна одної, – підкреслює Родінкова. Вона наголошує, що сезон сильної алергії розпочався і буде змінюватися в міру цвітіння та пилкування різних рослин. Зазвичай піки сезону припадають на кінець березня – початок квітня, а залежно від погодних умов (температура, дощі) – і до середини квітня. – Мабуть, ви помітили, що в нас спостерігається тенденція до тропікізації клімату – в червні, частково в травні – сезон дощів. Тоді з повітря змиваються алергени, їх стає менше. Але в цей період закінчують цвісти дерева і починають злаки. Зараз ці сезони накладаються один на одного: через зміну клімату цвітіння берези стає довшим, а злаки починають цвісти набагато раніше. Якщо, наприклад, людина реагує тільки на пилок берези, то після закінчення цвітіння цього дерева вона може почуватися спокійно. Але в нас приблизно 40 відсотків людей з алергією мають чутливість (сенсибілізацію) до всіх основних груп алергенів – і до дерев, і до злаків, і до амброзії. Втім, у скількох з них алергія проявляється клінічно – це інше питання, – говорить науковиця. ЧУТЛИВИЙ – ЦЕ ЩЕ НЕ АЛЕРГІК Вона пояснює, що потрібно розрізняти сенсибілізацію і алергію, тобто чутливість до певних алергенів і клінічні прояви хвороби, – коли пече в очах, вони сльозяться, надокучає нежить або розвивається астма. – Ось у мене немає клінічної алергії, і у мого сина, наприклад, теж. Але коли я роблю тест, я бачу, що у нього вже сформована сенсибілізація, тобто алергічна чутливість, до багатьох факторів. Але вона може ніколи не проявитися! Однак, маємо реальний випадок, коли в сусідній з пацієнткою будинок влучила ракета, і її сенсибілізація до собак на фоні стресу почала проявлятися симптомами алергії до цих тварин, – пояснює Родінкова. Тож, якщо у вас вже є алергія, будьте на зв’язку зі своїм лікарем. Він порадить, які пігулки приймати проти алергії, пояснить, які ліки вживати до, а які під час високого сезону. Зокрема, порекомендує взимку алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ). Це коли людині вводять невеликі дози алергену для того, щоб вона тренувала свою імунну систему і, наприклад, під час цвітіння рослин не реагувала на нього. – І це єдиний метод лікування алергії. Оскільки коли ми приймаємо антигістамінні таблетки, – це боротьба із симптомами. Але є вже й таблетки для АСІТ-терапії. Класичний її метод – уколи, але в Україні, окрім АСІТ-таблеток, вже доступні спреї для АСІТ, – пояснює Вікторія Валеріївна. Також вона рекомендує під час сезону високої алергії бути обережним під час перебування за містом. Адже хоча там повітря в цілому чистіше, алергенного пилку вистачає. Окрім того, необхідно слідкувати за алергопрогнозом, в якому попереджають про зміни концентрації алергенів не тільки в певні дні, а й години. Вікторія Валеріївна зазначає, що в такі періоди алергікам краще менше контактувати з навколишнім середовищем, зачиняти вікна і, за потреби, не соромитися одягати маску. Також потрібно після повернення з вулиці мити голову, промивати ніс спеціальними назальними спреями. А також обов’язково перевзуватися у приміщенні, проводити вологе прибирання вдома і користуватися пилососами з HEPA-фільтрами, здатними очищувати повітря навіть від мікроскопічних часток, якими є алергени. Спілкувалася Антоніна Мніх Світлини авторки та з архіву Вікторії Родінкової Ліс Медицина Вінниця Здоров'я Алергія Рослини Війна з Росією Університет Довкілля