Європейські норми щодо видалення шкідливого контенту схвалюють 56% українців Опитування 14.07.2026 13:27 Укрінформ
Нормативи стосовно видалення протизаконного та терористичного контенту, що відповідають європейським критеріям, готові підтримати 56,1% респондентів з України.
Як інформує Укрінформ, про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group 14 липня за допомогою онлайн-платформи SunFlower Sociology.
Протягом останнього року найчастіше користувачі інтернету стикалися з дезінформацією – 58%. Дещо менший відсоток опитаних зіткнулися з шахрайськими схемами та фішингом – 56,1%, ще 45,9% бачили прояви мови ворожнечі. Розповсюдження особистих даних без дозволу зафіксували 22,0% респондентів, заклики до насильства – 21,0%, радикальні прояви – 19,3%, терористичні заклики – 15,5%.
Зовсім не стикалися з подібним контентом 23,4%, що є суттєво вищим показником, ніж у травні (14,9%).
Порівняно з попереднім періодом спостерігається зниження частоти зіткнень із шахрайством (раніше 64,8%) та мовою ворожнечі (49,9%), натомість зросли показники радикалізму (14,4%) та тероризму (11,8%).
Стосовно рівня безпеки, то захищеними від небезпечного або терористичного контенту в мережі почувають себе 37,7% опитаних: 13,9% дали відповідь «так», ще 23,8% – «скоріше так».
Протилежної думки дотримуються 53,9%, серед яких 36,7% обрали варіант «скоріше ні» і 17,2% – «ні». Ще 8,4% не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняно з травнем, відчуття захищеності дещо збільшилося (34,5%), а частка тих, хто почувається незахищеним, зменшилася (56,6%).
Визначення та видалення терористичного чи протизаконного контенту українці найчастіше довірили б спеціальним службам – СБУ назвали 39,7% респондентів, хоча в травні цей показник сягав 44,3%.
Далі йдуть міжнародні судові інстанції – 20,2%, міжнародні об’єднання, зокрема правозахисні, – 19,6% та правоохоронні органи – 17,5%.
Національній комісії, що регулює сферу електронних комунікацій, довіряють 14,8% (у травні – 23,6%), українським громадським організаціям – 14,2%, громадськості та іншим утворенням – 13,7%, онлайн-платформам – також 13,7%.
Національну раду з питань телебачення і радіомовлення обрали 11,8%, українські суди – 8,4%.
Водночас зросли обидва показники невизначеності: 20,9% не змогли дати відповідь, а 18,4% не довіряють жодній із перелічених інституцій – у травні таких було 9,8%.
Серед потенційних ризиків такого регулювання опитаних українців найбільше хвилюють втручання в приватне життя – 50,5% та можливість неправомірного використання – 50,3%.
Про корупційні ризики говорять 48,9%, появу цензури – 36,9%, помилкове видалення контенту – 32,2%, можливість тиску на опозицію – 30,4%.
Важко відповісти було 15,4% респондентів, ще 5,4% назвали інші варіанти.
За два місяці помітно зменшилися побоювання щодо зловживань (з 59,3%) та помилкового видалення контенту (з 42%).
У виборі між свободою та безпекою українці залишаються розділеними майже навпіл. Максимальну свободу обирають 20,6%, більше свободи – 27,4%, тобто сукупно на боці свободи 48,0% опитаних.
Більше безпеки прагнуть 27,2%, максимальну безпеку – 13,3%, разом 40,5%. Не визначилися 11,5%. Розподіл практично не змінився з травня.
Нормативи видалення контенту, які відповідають європейським стандартам, підтримали б 24,2% опитаних, ще 31,9% – «швидше так». Проти виступають 27,2%: 16,3% відповіли «швидше ні», 10,9% – «ні». Не визначилися 16,7%.
Сукупна підтримка знизилася з 67,2% у травні до 56,1%, тоді як частка противників за цей час зросла з 16,6% до 27,2%.
«Сьогодні українці фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод. Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням. Лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри», – зазначив директор компанії Active Group Олександр Позній.
Дослідження проводилось шляхом самостійного заповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України).
Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,1%.
Як повідомляв Укрінформ, Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк наголосила на цифровій безпеці медіа, що є одним із головних об’єктів РФ у гібридній агресії проти України.
Фейк Інтернет Опитування Соцмережі Дезінформація