Прокурори повідомили львів’янину, який ініціював публічний збір коштів на терапію спінальної м’язової атрофії (СМА), про нове звинувачення – у відмиванні майна, отриманого злочинним шляхом.
Як інформує Укрінформ, про це генеральний прокурор Руслан Кравченко написав у Фейсбуці.
«Трохи більше року тому ми розпочали це розслідування, аби отримати відповідь на запитання, яке хвилювало тисячі українців: чи були кошти, які люди жертвували на лікування, використані відповідно до призначення. Сьогодні слідство зробило ще один вагомий крок», – зауважив Кравченко.
Згідно з даними слідства, кошти, які люди перераховували, надалі проходили через складну систему фінансових транзакцій. Їх переказували через криптовалютні платформи Binance та WhiteBIT, розподіляли на понад 1 170 банківських рахунків інших осіб, конвертували у криптовалюту USDT та переміщували між численними криптогаманцями.
Усе це, за версією слідства, мало на меті ускладнити встановлення джерела коштів та приховати їх подальший рух.
«Загальний обсяг вивчених фінансових операцій перевищує 162,5 мільйона гривень. Ці обставини підтверджені висновком судової експертизи. Під час розслідування встановлено й нових постраждалих. Якщо під час повідомлення про першу підозру їх було 34, то сьогодні вже 96. Розмір встановлених збитків зріс із 1,3 мільйона гривень до понад 2 мільйонів гривень», – проінформував Кравченко.
За його словами, підозрюваний співпрацює зі слідством, надає необхідні пояснення та повністю визнає свою провину в інкримінованих злочинах.
Кравченко додав, що досудове розслідування за фактами шахрайства та легалізації майна, вчинених в особливо великих розмірах, завершено. Після надання матеріалів стороні захисту обвинувальний акт буде передано до суду.
«Але це не завершення роботи. В окремому кримінальному провадженні ми продовжуємо встановлювати повний шлях руху коштів, усіх осіб, які могли брати участь у фінансових операціях, а також фактичних користувачів криптогаманців, через які проходили гроші», – розповів Кравченко.
Перевіряються й інші фінансові операції, які на даний момент не охоплені повідомленими підозрами.
«Якщо буде встановлено інших причетних до цієї схеми, кожен із них нестиме відповідальність згідно із законом. Довіра людей не може бути приводом для незаконного збагачення», – підкреслив Кравченко.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2026 року Печерський райсуд Києва на два місяці продовжив запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту для Назарія Гусакова, якого підозрюють у шахрайському зборі коштів нібито на лікування СМА.
Фото: Olesi Kay
Підозра Прокуратура Шахрайство