Російські атаки роблять зберігання великих запасів дедалі ризикованішим, вільних складських площ бракує, тому бізнес вигадує нові схеми, аби виграти у цій гонитві за виживання.
Російські удари по складах змушують український бізнес перебудовувати логістику. Керівниця відділу логістики Євгенія Зарудна з компанії “Перша чарівна скриня” розповіла, як війна змінює складську логістику і скільки це коштує бізнесу. Її компанія імпортує та продає каву, кавове обладнання, а також супутні товари для кавового бізнесу, має власні кав’ярні.
Євгенія Зарудна: Перший серйозний удар по нашій логістиці стався два роки тому в Одесі. Тоді «шахед» влучив у склад, і майже все, що там було, згоріло.
Пізніше ми користувалися логістичним центром «Еталон» у Вишневому, де зберігали і звідки відвантажували нашу продукцію. У ніч з 31 липня на 1 серпня цей центр також дуже сильно постраждав.
А приблизно за місяць до цього постраждав ще склад іншого нашого напрямку – альтернативних джерел електроенергії. Ми імпортуємо сонячні панелі, інвертори та генератори. Цей товар зберігався на складі на “Чайці”, і той склад місяць тому був частково знищений, а тиждень тому знищений вщент.
Так збіглося, що якраз місяць тому, коли по складу було завдано удару, у цей же день машина з нашим товаром стояла на митниці на розмитнення. І оскільки кава і кавове обладнання зберігалися у Вишневому, вирішили – повеземо і цей товар туди. Там було місце на складі, вони працювали з таким вантажем. І ось так сталося, що через місяць і цей склад був повністю знищений росіянами.
– Що сталося з вашим товаром?
Згоріла кава, кавове обладнання, меблі для кав’ярень, морозильні та холодильні камери. Плюс згоріли завезені нами туди батареї, генератори, сонячні панелі, які ми привезли з уже розбомбленого складу.
– У скільки ви оцінюєте свої збитки?
Без бізнесу, пов’язаного з альтернативною енергетикою, ми оцінили збитки у 45 мільйонів гривень.
– Це лише від удару по складу у Вишневому?
Так.
Зруйнований склад обслуговував усю Україну
– Як раніше працювала ваша логістика?
Ми імпортували продукцію. У нас є кілька постачальників – Швеція, Франція, Італія. Основний постачальник – із Нідерландів, це Pelican Rouge і кавові інгредієнти. Ми везли все машинами на митницю, розмитнювали вантаж, а потім вивантажували на склад, де товар зберігався. Наші клієнти розміщували замовлення, і вже з цього складу продукція відвантажувалася по всій Україні.
– Тобто склад у Вишневому обслуговував усю Україну?
Так.
– З постачальниками ви працюєте за передплатою?
Деякі постачальники після лютого 2022 року жорстко працюють тільки за передплатою.
А з нашим основним постачальником, на якого припадає близько 70% нашого бізнесу, ми працювали з відстрочкою платежу. Тобто товар, який ми втратили, навіть ще не був повністю сплачений постачальнику.
– Тобто товар уже знищений, але ви все одно маєте за нього заплатити?
Так.
– Ви намагалися якось мінімізувати ризики?
Останні три місяці ми досить щільно вели переговори з нашим постачальником про те, щоб основний запас товару знаходився в них на складі в Нідерландах. Щоб ми могли оперативно брати той товар, який потрібен клієнту тут і зараз. Тобто якби наш постачальник оперативно виконував замовлення і тримав у себе запас товару, а ми лише казали – відвантажити нам це і це в такій кількості, то ми могли б знизити ризики тут, в Україні.
Вели переговори, щоб товар лежав на складі в Нідерландах, але безуспішно
Але, на жаль, європейські постачальники, як би м’яко сказати, досить розслаблено до цього ставляться. Вони не бачать, не відчувають і не розуміють наших проблем. Ніхто не погоджувався створювати там запаси, щоб ми могли оперативніше відвантажувати товар в Україну. Ми три місяці з ними вели діалог і пояснювали, що може статися. Але ніяк.
А оскільки в нас невелика націнка на продукцію, це не плюс 100% до ціни, ми також не могли дозволити собі орендувати буферний склад у Європі, щоб звідти маленькими партіями оперативніше возити товар в Україну.
Тому ми були змушені працювати в тих умовах, у яких працювали, і сподіватися на краще.
– Якось зменшити ризики безпосередньо в Україні ви намагалися?
На початку року ми диверсифікували ризики й розділили товар між кількома складами. Наприклад, обладнання на одному складі, кава на іншому, а якщо потрібен розчинний шоколад – треба їхати ще на іншу локацію і там довантажуватися.
Але наші клієнти в Україні не хотіли вантажитися на кількох складах. Вони хотіли приїхати в одне місце і забрати все. Тому ми змушені були звозити товар на один склад, щоб клієнту було зручно відвантажуватися в одному місці. Самі між складами перевозили продукцію. Якщо на одному щось закінчилося, везли туди з іншого, або навпаки.
Клієнти в Україні не хотіли вантажитися на кількох складах
Ми так попрацювали три місяці й побачили, що ці переміщення просто з’їдають наш заробіток. Нам це було невигідно. І в березні ми звезли все на один склад.
– У Вишневе?
Так.
– Чому закордонні постачальники не хотіли створювати для вас запаси в Європі?
Вони теж не хотіли заморожувати гроші в товарі. Не хотіли шукати склади. Склади коштують грошей. Хто буде за них платити? Вони не хотіли вкладати додаткові кошти. Казали – або ви платите за цей склад, або для вас дорожчає продукція.
– А є велика різниця між вартістю оренди складів, наприклад, у Польщі та в Україні?
У Польщі дорожчі не стільки самі складські площі, скільки людський ресурс. Якщо квадратний метр може коштувати приблизно так само, як в Україні, то операційна робота – завантаження товару, вивантаження, комплектація – буде дорожчою через зарплати.
Що далі
– Як тепер збираєтеся перебудовувати роботу?
Весь минулий тиждень у нас був такий шок – що робити далі? Як уже казала, товар не оплачений у повному обсязі постачальникам. Ми відразу повідомили їх про ситуацію. Постачальники сказали, що їм потрібен час подумати, що тепер із нами робити.
Ми запропонували так звану реструктуризацію боргу. Тобто постачальники продовжуватимуть нам відвантажувати продукцію, а ми з кожного нового відвантаження будемо оплачувати поточний товар і додатково частинами погашати старий борг. Вони приблизно тиждень думали. У результаті домовилися, що до нових інвойсів ми будемо сплачувати ще певну суму як часткове погашення старого боргу.
– А як тепер працюватимете зі складами?
Знаєте, очі бояться, а руки роблять. Ми з власником і директором об’їздили кілька складів, кілька локацій. На всі локації, які ще залишилися, величезний попит. Там буквально черга з людей, які хочуть розміститися на цих складах, тому що іншої альтернативи немає.
Усі маленькі склади, розкидані по Києву, також уже розібрані. Мабуть, хтось був швидший за нас.
Ми вже знаємо, куди поставимо машину, яка зараз їде, але це знову логістичний центр, до якого просто поки що не дісталися. І поки машина в дорозі, відділ продажу збирає замовлення і виставляє рахунки. Щоб машина, щойно приїде і розвантажиться, одразу була відвантажена нашим клієнтам. Аби товар не знаходився довго на складі, а краще взагалі не зберігався там.
– А раніше який запас продукції ви тримали?
Приблизно на місяць продажів.
– Тобто тепер машина фактично приїжджатиме і товар одразу їхатиме клієнтам?
Так. Продажі «з коліс». Інакше ми не зможемо. Тобто ми веземо товар фактично під замовлення.
Я знаю, що деякі оператори магазинів зараз просять привозити продукцію не на логістичний центр, а безпосередньо в магазин.
Наприклад, якщо раніше в «Сільпо» приїжджала машина, в якій знаходився весь асортимент товару, потрібного магазину, то зараз «Сільпо» каже кожному постачальнику привозити товар безпосередньо в магазин. Я не знаю, як вони впораються з таким потоком машин і як це логістично організують. Але таким чином зараз намагаються оминати великі логістичні хаби і склади.
Ціна оренди зросла на 50%
– Зміни у логістиці відіб’ються на кінцевій ціні вашої продукції?
Ми не можемо підняти ціну настільки, щоб сильно постраждав клієнт. І у нас немає такої великої націнки, щоб можна було просто знехтувати додатковими витратами.
Через ціну на пальне дуже зросла вартість транспортування
Зараз дуже зросла вартість транспортування. Якщо позаминулого року машину з Нідерландів можна було замовити приблизно за 2600–2800 євро, то зараз одна фура коштує 3800–4000 євро. Це вже не пов’язано безпосередньо з росіянами, це пов’язано із світовими цінами на пальне.
– А ціни на складські приміщення зараз виросли?
На 50%.
– І за який період таке зростання?
Порівняно з ціною, за якою ми винаймали ще два тижні тому.
– Тобто буквально за два тижні – плюс 50%?
Так.
Ми навіть перевіряли ціни на заході України – Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ. Там мало того, що подібних приміщень практично немає, бо, мабуть, після попередніх ударів усе вже зайняли, так ще й ціни вищі, ніж у Києві.
Звісно, ціну складського приміщення, яка стала на 50% вищою, ми будемо змушені перекласти у вартість товару. У нас немає такої націнки, щоб ми могли просто «проковтнути» це здорожчання.
– Наскільки в результаті може подорожчати товар?
Думаю, приблизно на 8–10%. Нагадаю, нам ще треба повертати борг.
Щоб ви розуміли, яка в нас ситуація. Одразу після удару відбулося скорочення персоналу на 10%. Це перше, що власникам довелося зробити – скорочувати витрати.
– Тобто буквально після удару ви скоротили 10% персоналу?
Так. Потім почали відмовлятися від послуг, які нам надавали підрядники.
Наприклад, якщо айтішники надавали нам послуги з програмування, доробляли щось для окремих відділів, зараз ми це повністю закрили.
Ми скорочуємо буквально все. Навіть зараз переглядаємо пакети мобільних операторів – чи потрібні нам такі дорогі пакети, така кількість хвилин.
Рахуємо з ранку до вечора, щоб якось залишитися на плаву, щоб нас узагалі не викинуло з цього ринку.
– А товар був застрахований?
Це найцікавіше. На початку року, коли ми розділили продукцію між двома складами, я пропрацьовувала варіант страхування. Страхова компанія пропонувала застрахуватися від воєнних ризиків. Це коштувало 8–10% від страхової суми. Тоді вирішили, що ми собі цього дозволити не можемо. Наша продукція подорожчає на цю суму, і ми станемо неконкурентними. Конкуренти будуть значно дешевшими. Тому від страхування відмовилися.
Але зараз ми сіли і порахували: що краще – знову втратити все вщент чи все-таки страхувати вантажі, щоб хоча б частину коштів можна було повернути.
Але тепер виникла ще одна проблема. Станом на вчора, наприклад, страхова компанія UNIQA не бралася страхувати складські приміщення у Києві, Київській області, Одесі та прифронтові території. Ще буквально 10-го числа страхували Житомир, але 12 серпня вже відмовилися страхувати навіть складські приміщення в Житомирі.
За страхування майна вартістю, наприклад, 400 тисяч євро компанія має заплатити близько 40 тисяч євро. При цьому франшиза становить 26 тисяч євро – тобто цю частину збитків у разі страхового випадку компанія покриває сама.
І лише потім тобі, можливо, виплатять решту. Це ж не працює так, що сьогодні тебе розбомбили, а завтра страхова вже переказала гроші. Спочатку треба пройти всі процедури: ДСНС, Торгово-промислову палату, СБУ, незалежних експертів, ще низку інстанцій. І тільки після цього, можливо, отримаєш виплату.
– А держава якось допомагає бізнесу зменшити ці ризики?
На митниці тиждень тому було повідомлення, що розглядається можливість розмитнення товару безпосередньо на кордоні. Тобто вантаж надходить в Україну, його можна було б розмитнити на кордоні, а потім він уже безпосередньо їде далі. Це могло б зменшити ризик втрати вантажу, наприклад, під час масованого обстрілу Києва. Але цього, на жаль, не відбулося. Станом на позавчора сказали, що ні, розмитнення на кордоні не буде, оскільки там можуть виникати корупційні схеми.
Я для себе це пояснюю тим, що це, мабуть, також втрата якихось коштів локальними митницями в Києві та інших областях, адже кожна митниця виконує свої місячні плани.
– Це могло б ще й пришвидшити процедуру?
Вони обіцяють пришвидшити розмитнення, але я цього ще не відчула, тому що перші машини після втрати вантажу приїдуть до нас тільки в понеділок-вівторок.
Обіцяють розмитнити швидко.
– А зараз скільки часу займає розмитнення?
Чотири-п’ять годин, іноді шість. Якщо призначають огляд вантажу, це може розтягнутися на цілий день. Наприклад, вранці машина стала, через чотири години повідомляють, що буде огляд. На митному терміналі на складі працює два-три вантажники.
Після вихідних вантажів збирається дуже багато. Стоїть десять фур, половина з них на огляд, і треба чекати в черзі, поки ці два-три вантажники оглянуть усі вантажі й доберуться до твого. Тобто це може тривати до вечора, фактично цілий день. Як буде зараз – не знаю.