© EPA/STEPHANIE LECOCQ Компанії, що повністю покладаються на хмарні сервіси США, ризикують конфіденційністю, стабільністю та безпекою.
Близько 75% публічних компаній у Європі покладаються на сервіси американських технологічних гігантів для щоденної роботи, передає EuroNews. Дослідження провів швейцарський хмарний провайдер Proton. Науковці проаналізували понад 9600 компаній, використовуючи інформацію з DNS-записів, щоб визначити, якими платформами електронної пошти користуються підприємства, а відтак – і які технологічні рішення вони застосовують для управління обчисленнями, календарями та іншими сервісами.
Аналіз виявив серйозну структурну залежність європейського бізнесу від американських хмарних платформ. У таких країнах, як Ісландія, Норвегія, Ірландія, Фінляндія та Швеція, понад 90% компаній використовують сервіси США. У Великій Британії, Франції та Іспанії усі компанії з капіталізацією понад 200 мільярдів євро повністю залежать від американських технологічних стеків. Зокрема, у Великій Британії 94% технологічних компаній працюють на базі американських платформ, у Франції – 80%.
У шістьох провідних секторах економіки Іспанії, включаючи енергетику та банківську справу, використання сервісів США сягає 100%. В Ірландії повністю залежним від американських рішень є весь біотехнологічний та фармацевтичний сектор.
На іншому полюсі країни, які демонструють нижчі рівні інтеграції із США – Болгарія 16%, Румунія 39% і Словаччина 43%. У деяких секторах окремих країн також спостерігається нижчий рівень використання американських платформ. Наприклад, менше половини компаній в таких секторах, як банки у Франції, нерухомість в Іспанії, телекомунікації в Португалії та автомобільна промисловість в Ірландії, використовують сервіси, пов’язані зі США.
У звіті Proton наголошується, що високий рівень залежності від іноземної інфраструктури робить країни ЄС вразливими до “навчання ШІ за кордоном”, зовнішнього впливу та “спостереження без судового дозволу”. Автори прямо зазначають: “Цифровий суверенітет – це ілюзія, коли інфраструктура Європи контролюється з-за кордону. Щоб забезпечити своє майбутнє, Європа повинна інвестувати в європейські рішення”.
Звіт оприлюднено на тлі висхідного занепокоєння щодо національної безпеки, пов’язаного з використанням американських хмарних сервісів. Як приклад, згадується Закон про роз’яснення законного використання даних за кордоном (CLOUD), який було підписано президентом США Дональдом Трампом під час його першої каденції. Закон дозволяє американським правоохоронним органам вимагати дані у технологічних компаній США, незалежно від того, де фізично розміщені сервери, у тому числі на території ЄС.
Фахівці з конфіденційності зазначають, що адміністрація США на чолі з Трампом, може активніше тиснути на технологічні компанії для передачі конфіденційних даних, хоча президент не наголошував на тому, що використовуватиме закон, щоб зобов’язати компанії надсилати дані його адміністрації. Але, якщо це все-таки станеться, то може спричинити “масштабні перебої у наданні державних послуг”. Представник Microsoft France у липні цього року визнав на засіданні французького Сенату, що компанія не здатна гарантувати захист даних європейських користувачів від вимог відповідно до CLOUD-закону.
Окреме занепокоєння викликає скасування Трампом кількох заходів, ухвалених під час президентства Джо Байдена, зокрема ліквідація наглядової ради, що контролювала передачу даних між ЄС та США. Європейські організації, які займаються захистом цифрових прав, попереджають, що без нової угоди про обмін даними тисячі підприємств та установ у ЄС можуть бути змушені припинити використання сервісів Google, Microsoft чи Amazon.
Уряди деяких країн ЄС вже реагують на ризики. Наприклад, Данія та Нідерланди оголосили про намір змінити постачальників хмарних послуг, щоб зменшити залежність від США. Тим часом у Великій Британії антимонопольне управління минулого тижня встановило, що Microsoft і Amazon Web Services контролюють від 60% до 80% ринку хмарних сервісів, що створює перешкоди для конкуренції та обмежує вибір споживачів.
Нещодавно повідомлялося про запуск у ЄС Закону про дані (Data Act), який набуде чинності 12 вересня 2025 року. Документ покликаний забезпечити справедливий доступ до даних, створених розумними пристроями, але викликав значне занепокоєння в технологічній індустрії через відсутність чітких механізмів реалізації. Компанії, зокрема члени Business Software Alliance та CCIA, попереджають про ризики подвійного регулювання через накладення Закону на запланований “омнібус цифрових реформ”.
