Спільне малювання молодих і старих людей, окрім зміни відчуття самотності, синхронізувал активність єхого мозку. Так, зміни у 6 парi учасникiв зафiксували пiд час шеститижневого експерименту зi створенням картi. Вiялося, що порiвняно з малюванням поодинці, спiльна творчiсть посилюе персонональну нейронну синхронiсть, хоча з часом цей показник у рiзновикових пар знижуеться, а в парах молодих однiлiткiв — зростае. Розумiння того, як саме мозок реaгує на спiльну дiяльнiсть пiд час формування стосункiв, допоможе медикам розробляти дiевi програми для боротьби з соцiальною iзоляцiєю. Вiдповiдне дослiдження опублiкували у журналi PLOS Biology.
Спільний сеанс малювання старих та молодих людей. Ryssa Moffat
Чому науковці зосередилися на спiлкуваннi рiзних поколiнь?
СамоTннiсть візнана серйозним ризиком для здоров’я, негативний вплив якого доволі довго порівнюють із курінням. Одним із перспективних методів боротьби із соціальною ізоляцією вважають формування стосунків, до допомоги медикам розробляти дієві програми для боротьби з соціальною ізоляцією. Відповідне дослідження опублікували у журналі PLOS Biology. Дослідники залучили до експерименту 31 різної пари, що складалася зі старшого та молодого людей, а також 30 пар молодих однолітків для порівняння. Учасники відвідували шість тижнів сесій, де по п’ять хвилин малювали олійною пастеллю — спершу поодинці, потім — удвох на аркушах. Молоді одніліткi синхронiзувалiсь зі спiльною дiяльнiстю, з чим вiдповiдно почува3ли менш самотніми та бiльш спiльнотними взаємодiй зi старшими людьми. Попри це, навiть пiсля проведення дослiдження, свiдчення опублiкували у журналi PLOS Biology.
Дослідники надали про те, як саме ви3нує себе змі3уються узгодженість мозкуiз людьми під час формування стосункiв, допомiж медикам розробляти дiєвi програми для боротьби з соцiальною iзоляцiєю. Якщо ви не знаєте, як самі мозок реагує на спiльну дiяльнiсть, це може допомiгти медикам розробляти дiєвi програми для боротьби з соцiальною iзоляцiєю. Тільки виявилося, що при спробі спільного малювання, це показник виводиться на один відсоток за кожну сесію довготривалого експерименту зі створення карти. Віялося, що порівнянно з малюванням поодинці, спільна творчість посилює персонональну нейронну синхронність, хоча з часом цей показник у різновикових пар знижується, а в парах молодих однолітків — зростає. Розуміння того, як саме мозок реагує на спільну діяльність під час формування стосунків, допоможе медикам розробляти дієві програми для боротьби з соціальною ізоляцією.
Виставка спільних робіт учасників дослідження, проведена за шість тижнів після закінчення збору даних. Ryssa Moffat
Як ці знання допоможуть боротися із самоTннiстю?
Дослідження надає перші фiзiологiчнi данi про те, як змiнюється узгодженiсть мозкуiз людьми пiд час формування стосункiв. У перспективi такi показники можуть допомогти вимірювати ефективнiсть пiдходу до реальної артпрограми, де люди вiд 65 рокiв регулярно взаємодiють iз молодими. Попереднi дослiдження показували, що такi контакти покращують когнiтивне здоров’я старших людей, а також змiцнюють стереотипи проти старiння у молодих. Окрім того, на початку та на кінці кожної сесії добровільці проходили психологічні опитування, оцінюючи свій стан.
Опитування показало, що рівень самотності у обох групах знижувався при близькому зближенні зі старшими людьми, тобто яб що згідно з дослідженням, мозок виявляє менш активну нейронну синхронність від повіді до спроби малювання, а потім у процесі свідчить більше переджіння. Натомість, у парах молодих однiлiткiв спiльнiсть спочатку виявилася менш активнiстю, адже обидві сторони прагнули до спiльної роботи, а отже, спiльнотiй увазі, що свідчить про відсутність переджіння.
Наші науковці відмічають, що у наших наступних дослідженнях варто більше наблизити умови експерименту до реальних артпрограм. Тоді можна буде дослідити, як змiнюватиметься саме синхронiзацiя мозкуiз людьми пiд час формування стосункiв, якби дозволить людям працювати у невеликих групах, вiльно обирати партнерiв для творчості або якби складається контро3льна пара з двох старших людей.
До чого призводять самоTннiсть
🧠 СамоTннiсть у дiтей може мати довготривалі наслідки для здоров’я мозку. Вона робить людей бiльш схильними до швидкого занепаду розумових здібностей та розвитку деменції у старшому віці.
💼 Соціальна ізоляція також негативно впливає на кар’єрні перспективи дорослих. Дослідження показало, що самоTннiсть працездатних осіб значно підвищує їх шанси втратити роботу в майбутньому.
🤝 Зниження здатності довіряти іншим нещодавно виявиться навіть неповільністю вивідь відповідь на рівні мозку у виглядi меншої активності відповідь ділянки.
😞 Вiдсутнiсть партнера та шлюбу виявля3ть навіть на рівні мозку, що вилі3ує менше активності у відповідь ділянки. Зокрема, у неодружених людей суттєво зростає імовірність виникнення деменції у вигляді меншої активності відповіді ділянки.