© Getty Images Дослідження вперше дозволило визначити кліматичні умови окремих сезонів у період краху цивілізації.
Хімічний аналіз сталагмітів з печери на півночі півострова Юкатан, Мексика, показав, що між 871 і 1021 роками н.е. регіон пережив серію посух, зокрема одну безперервну, яка тривала 13 років. Ці кліматичні потрясіння збігаються з періодом соціально-політичного занепаду класичної цивілізації мая, повідомляє Phys.
Команда під керівництвом вчених Кембриджського університету вперше змогла відокремити дані про рівень опадів у вологі та сухі сезони того часу. Це стало можливим завдяки аналізу відносно товстих річних шарів сталагміта, приблизно 1 мм, у яких співвідношення ізотопів кисню свідчить про наявність або відсутність достатньої кількості опадів у сезон дощів.
Виявлено, що за півтора століття до остаточного колапсу південні міста мая були залишені, династії занепали, а політичний центр перемістився на північ. Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Science Advances, показало, що за цей час сталося щонайменше вісім “вологих” посух, тривалістю три роки й більше. Найдовша з них тривала понад десятиліття – 13 років, що навіть за наявності розвинених систем управління водними ресурсами мало б критичний вплив на врожаї та соціальну стабільність.
Дані зі сталагмітів узгоджуються з археологічними свідченнями. Зокрема, в періоди сильної посухи в таких центрах, як Чичен-Іца, повністю припинялася діяльність, згідно з датами, що може свідчити про переорієнтацію зусиль суспільства на виживання.
“Це не обов’язково означає, що майя покинули Чичен-Іцу в ці періоди сильної посухи, але, ймовірно, у них були більш нагальні справи, про які варто було турбуватися, ніж будівництво пам’ятників, наприклад, чи вродиться врожай, на який вони покладалися”, – зазначив провідний автор дослідження, доктор Деніел Х. Джеймс.
Попередні дослідження базувалися переважно на даних із донних відкладів озер, які дають загальну картину, але не дозволяють встановити детальну хронологію. Натомість сталагміти зберігають кліматичну історію з високою річною точністю, що дає змогу зіставити її з історичними записами мая. На думку дослідників, такі зразки можуть не лише уточнити перебіг подій термінального класичного періоду, а й надати дані про частоту тропічних штормів та інші кліматичні явища у відносно недавньому минулому.
У північному департаменті Гватемали археологи виявили руїни стародавнього міста мая, яке, за оцінками, має вік майже 3000 років. Це поселення, що займає територію 16 квадратних кілометрів, вважається одним із найважливіших церемоніальних центрів ранньої цивілізації мая. Серед ключових знахідок – дві антропоморфні скульптури, які, імовірно, зображують міфологічну “пару предків”, а також піраміда заввишки 33 метри з фресками та унікальна система каналів.