Зуби чудовиська призначалися для дроблення жертв © Trevor Rempert Істота мешкала на Землі 80 мільйонів років тому.
Палеонтологи виявили у Техасі останки рідкісного гігантського мозозавра з гігантськими кулеподібними зубами. Їм вдалося знайти два фрагменти щелепи дорослої тварини Globidens alabamaensis, які проливають світло на її спосіб життя, повідомляє Live Science.
Ці морські чудовиська могли досягати шести метрів у довжину. Тупі зуби, які вистилали їхню щелепу, демонструють, що вони застосовували до своїх жертв грубу силу.
«Ці структури з їхньою грибоподібною формою відмінно підходять для ударних атак – для дроблення панцира. Якщо щось, що треба розбити, вислизає, це те, що потрібно», — сказала Бетані Берк Франклін, морський палеонтолог і викладач у Техаському музеї копалин крізь час у Гіллсборо.
У пізньокрейдовий період (100,5–66 мільйонів років тому) багато знакових морських хижаків, таких як дельфіноподібні іхтіозаври та довгошиї плезіозаври, постраждали від змін клімату, які викликали зміни в морській екосистемі. Мозазаври стали домінуючими хижаками в мілководних морях тієї епохи, зайнявши ніші, які колись займали їх найвідоміші попередники. Ці рептилії швидко диверсифікувалися, заповнивши численні ніші у мінливому та багатому здобиччю середовищі.
Вид G. alabamaensis відкрили ще в 1912 році, але на сьогоднішній день було виявлено лише кілька повних зразків цих тварин. Більшість викопних останків є зубами або невеликими фрагментами щелеп. З того часу вчені описали ще чотири види Globidens.
Більшість мозозаврів мали кинджалеподібні зуби, але у Globidens все було не так: вони могли похвалитися тупими, округлими зубами, які ідеально підходили для дроблення панцирів черепах, амонітів і двостулкових молюсків. Західний внутрішній морський шлях, який розділив навпіл те, що зараз є Північною Америкою в пізньому крейдяному періоді, міг би забезпечити G. alabamaensis різноманітною панцирною здобиччю.
Нові скам’янілості виявили у 2023 році у формації Озан на північному сході Техасу. Родовище, в якому їх було знайдено, датується кампанським ярусом (83,6–72,1 мільйона років тому). Його товщина складає всього 20 сантиметрів, але воно виявилося багатим на скам’янілість.
Як розповіла Франклін, збереглася навіть частина голови стародавньої тварини, вона описала знахідку як захоплюючу. “Матеріал черепа має тенденцію сильніше здавлюватися, особливо в цих тонших шарах”, – пояснила вона.
В одній із щелеп все ще збереглося 12 зубів, у другій – шість. Довжина зубів становить приблизно 2,5 сантиметри, вони круглі, ідеально підходять для дроблення панцирів та раковин молюсків. В одній з щелеп нижче лінії ясен залишився зародковий зуб, який, ймовірно, мав з’явитися пізніше, щоб заповнити прогалину. Вчені вважають, що, як і акули, мозазаври скидали зуби та замінювали їх упродовж усього життя.
Унікальні зуби допомагали цьому виду співіснувати з іншими мозозаврами, які полювали на іншу здобич.
Раніше міжнародна група вчених, включаючи дослідників із Великої Британії та Німеччини, описала новий вид морських крокодилів, вік якого оцінюється у 135 мільйонів років. Він жив у мілководних морях, які покривали Німеччину на той час.
