Фото ілюстративне © Getty Images Галактика виявилася невеликою за розміром.
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба (JWST) побив власний рекорд. Він зафіксував найвіддаленішу галактику з тих, що вдалося виявити за час спостережень за Всесвітом, розповідає Livescience. Відкритий об’єкт, який отримав назву MoM-z14, перебуває на відстані понад 33,8 мільярда світлових років від Землі. Це число не є прямим виміром, а результатом обчислень на основі космологічної моделі ΛCDM (Лямбда-Холодна темна матерія).
Згідно з попередніми результатами, оприлюдненими 23 травня на сервері препринтів arXiv, галактика випромінювала своє світло лише через 280 мільйонів років після Великого вибуху. Саме це світло лише тепер досягло Землі та інфрачервоних сенсорів JWST.
“Це підтверджує, що у Всесвіті справді існують дуже яскраві галактики на надзвичайно ранніх етапах еволюції”, – прокоментувала відкриття астрофізик Шарлотта Мейсон з Копенгагенського університету, яка не брала участі в дослідженні.
Дослідники з Массачусетського технологічного інституту під керівництвом астрофізика Рохана Найду провели спостереження JWST у квітні 2025-го. Команда підтвердила червоне зміщення MoM-z14 на рівні 14,44, що перевершує попередній рекорд галактики JADES-GS-z14-0 14,18. У міру розширення Всесвіту світло, що випромінюється віддаленими об’єктами, розтягується до довших, червоніших хвиль. Тобто, чим далі та довше пройшло світло, тим більше його червоне зміщення.
MoM-z14 вирізняється не лише віком. За розміром вона досить компактна – лише 240 світлових років. Однак випромінює вражаючу кількість світла й має масу, зіставну з Малою Магеллановою Хмарою – карликовою галактикою, що обертається навколо Чумацького Шляху. У центрі MoM-z14 спостерігається спалах швидкого зореутворення, а склад її зірок свідчить про високий вміст азоту відносно вуглецю – це риса, притаманна найдавнішим зоряним скупченням у Чумацькому Шляху.
Раніше повідомлялося, що вчені зафіксували перший прямий доказ існування так званої “липкої” темної матерії. У галактиці SDSS J0946+1006 було виявлено надзвичайно щільне “темне гало”. На відміну від класичної холодної темної матерії, яка взаємодіє лише через гравітацію, ця форма, ймовірно, має здатність до самовзаємодії.
