© EPA-EFE/TOLGA AKMEN Мільярдер стверджує, що Сем Альтман зрадив мету проєкту.
Ілон Маск подав до суду на компанію OpenAI та її генерального директора Сема Альтмана за те, що, за словами мільярдера, вони зрадили мету створення ChatGPT, яка полягала в тому, щоб приносити користь людству, а не у гонитві за прибутками, пише ABC News.
У поданому до Верховного суду Сан-Франциско позові Маск заявив, що коли він фінансував створення OpenAI, він домовився із Семом Альтманом та Грегом Брокманом, президентом компанії, про те, що AI-компанія буде некомерційною і розроблятиме технології на благо громадськості.
Згідно з засновницькою угодою, OpenAI також зробить свій код відкритим для громадськості, замість того, щоб закривати його для отримання вигоди, йдеться в позові.
Однак, встановивши тісні відносини з Microsoft, OpenAI та її топ-менеджмент порушили цей пакт і «спотворили» місію компанії, стверджує Маск у позові.
«OpenAI, Inc. була перетворена на фактичну дочірню компанію з закритим вихідним кодом найбільшої технологічної компанії в світі: Microsoft. Під керівництвом нової ради директорів компанія не просто розробляє, а фактично вдосконалює AGI з метою максимізації прибутку для Microsoft, а не на благо людства», – йдеться у поданому в четвер позові.
AGI — це система, що входить до числа систем ШІ загального призначення, які можуть працювати так само добре, як і люди, або навіть краще за них у виконанні найрізноманітніших завдань.
Маск судиться через порушення контракту, порушення обов’язків перед інвестором і недобросовісну ділову практику. Він також хоче домогтися судової заборони, щоб ніхто, включно з Microsoft, не міг скористатися технологією OpenAI.
Ці позови навряд чи матимуть успіх у суді, але, можливо, це не має значення для Маска, який хоче, щоб його позиція була вписана в історію компанії, вважає Анупам Чандер, професор права в Джорджтаунському університеті.
«Маємо твердження про засновницьку роль Ілона в OpenAI і технології генеративного ШІ, зокрема, він стверджує, що саме він назвав OpenAI і найняв ключового науковця. Також він був основним спонсором перших років компанї. У певному сенсі це позов, який намагається встановити власне місце Маска в історії генеративного ШІ», — вважає Чандер.
Маск був одним з перших інвесторів OpenAI, коли компанія була заснована в 2015 році, і разом з Альтманом був співголовою ради директорів. У позові він заявив, що інвестував «десятки мільйонів» доларів у некомерційну дослідницьку лабораторію.
Маск пішов у відставку з ради директорів на початку 2018 року нібито через конфлікт інтересів, адже генеральний директор Tesla наймав спеціалістів зі штучного інтелекту для розробки технології безпілотного водіння в компанії-виробнику електромобілів.
Згодом Маск заявив, що також мав розбіжності з керівництвом стартапу, але продовжував робити пожертви на користь неприбуткової організації.
Пізніше того ж року OpenAI подала документи на реєстрацію комерційного підрозділу і почала переводити більшу частину своєї робочої сили в цей бізнес, однак зберегла неприбуткову раду директорів, яка керувала компанією. У 2019 році компанія Microsoft інвестувала в компанію 1 мільярд доларів, а наступного року підписала угоду, яка надала софтверному гіганту ексклюзивні права на моделі штучного інтелекту.
Презентація ChatGPT наприкінці 2022 року принесла OpenAI світову славу і допомогла розпалити гонку між технологічними компаніями, щоб скористатися захопленням громадськості цією технологією.
Коли наприкінці минулого року рада некомерційної організації несподівано звільнила Альтмана з посади генерального директора з причин, які досі не були повністю розкриті, саме Microsoft допомогла повернути Альтмана на посаду генерального директора і змусила більшість старого складу ради подати у відставку. У позові Маска стверджується, що ці зміни призвели до того, що система стримувань і противаг, яка захищає неприбуткову місію, «була зруйнована за одну ніч».
Одна з претензій Маска полягає в тому, що директори неприбуткової організації не виконали своїх зобов’язань щодо дотримання її місії, але Дана Бракман Райзер, професор Бруклінської юридичної школи, скептично ставиться до того, що Маск мав право подавати такий позов.
«Було б дуже тривожно, якби кожна людина, яка піклується про благодійну організацію або робить пожертвування, могла раптом подати в суд на її директорів і співробітників, щоб сказати: «Ви не робите те, що я вважаю правильним для управління цією некомерційною організацією», — сказала вона. За її словами, такий позов можуть подати лише інші директори або, наприклад, генеральний прокурор.
Навіть якщо Маск інвестував у комерційний бізнес, його скарга, схоже, полягає в тому, що організація отримує занадто багато прибутку всупереч своїй місії, яка включає в себе загальнодоступність своїх технологій.
«Мене турбує, щоб неприбуткові організації дійсно виконували свою місію, а не були захоплені з метою отримання прибутку. Це справді викликає занепокоєння. Проте я не впевнений, чи є Ілон Маск тією людиною, яка може висунути таку вимогу», — сказав Бракман Райзер.
У листопаді минулого року компанія мільярдера Ілона Маска з розробки штучного інтелекту xAI презентувала чат-бот Grok, який схожий на подібні моделі генерування тексту, наприклад, ChatGPT від OpenAI чи Bard від техногіганта Google.
