© unsplash.com/jaspindersingh Такі ліки можуть надати тяжко хворим людям, нездатним повноцінно рухатися, молекули, що виділяються при цілющих фізичних навантаженнях.
Різні групи вчених у всьому світі все глибше досліджують корисні молекулярні процеси, які відбуваються в тілі людини завдяки фізичним вправам, і серед завдань цих досліджень – навчитися складати індивідуальні комплекси вправ для лікування певних хвороб, а для тяжко хворих (у яких немає сил на спорт) – розробити ліки на основі цілющих речовин, що виділяються при фізичних навантаженнях, пише науковий журнал Nature.
«Це не означає, що ми займатимемося спортом у таблетках, але є певні аспекти вправ, які можна перетворити на лікарські препарати», – каже Брет Гудпастер, спортивний фізіолог із Піттсбурзького університету в Пенсільванії.
Кілька команд уже знаходяться на ранніх стадіях розробки методів лікування, що імітують фізичні вправи. У березні 2023 року група під керівництвом Томаса Берріса, фармаколога з Університету Флориди, виявила сполуку, що впливає на білки, які називаються естроген-зв’язаними рецепторами, які, як відомо, запускають ключові метаболічні шляхи в енергоємних тканинах, таких як серце та скелетні м’язи, особливо під час фізичних вправ. Коли дослідники вводили мишам сполуку під назвою SLU-PP-332, гризуни могли бігати на 70% довше і 45% далі, ніж необроблені миші.
Через шість місяців окреме дослідження, також проведене Беррісом, показало, що миші з ожирінням, які отримували препарат, втрачали вагу і набирали менше жиру, ніж ті, які не отримували лікування, навіть незважаючи на те, що їхня дієта була такою ж і вони не займалися спортом більше, ніж зазвичай.
У 2022 році команда Дафни Бар-Сагі, клітинного біолога з Нью-Йоркського університету, виявила, що у мишей з раком підшлункової залози спостерігався підвищений рівень Т-клітин CD8, які руйнують ракові та інфіковані вірусом клітини, коли вони виконували 30-хвилинні аеробні вправи протягом 5 днів на тиждень. Ці клітини-кілери експресують рецептор IL-15 – екзеркін, що виділяється м’язами під час тренування. Дослідники виявили, що коли Т-клітини CD8 зв’язуються з IL-15, вони викликають більш потужну імунну відповідь на пухлини підшлункової залози. Цей ефект продовжив виживання мишей з пухлинами приблизно на 40% порівняно з контрольними мишами. Результати підтвердилися, коли Бар-Сагі та її команда проаналізували пухлинну тканину, взяту у людей із раком підшлункової залози. У тих, хто займався аеробними та силовими тренуваннями по 60 хвилин щотижня, було більше Т-клітин CD8, і у них вдвічі більше шансів прожити ще п’ять років, ніж у людей з контрольної групи.
Тим часом близько 25% дорослих у всьому світі не дотримуються рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я тижневого рівня фізичних навантажень: 150–300 хвилин помірної інтенсивності (наприклад, швидка ходьба) або 75–150 хвилин високої інтенсивності (наприклад, біг).
Згідно зі свіжим дослідженням вчених з Чжецзянського та Единбурзького університетів, здоровий спосіб життя, в тому числі спорт, здатен компенсувати негативний вплив деяких генів на тривалість життя і додати до нього ще п’ять років.
