Один день війни обходиться Україні у рекордні $190 мільйонів, а загальна непокрита фінансова потреба сягає десятків мільярдів доларів
Шостий бюджет війни: Мінфін зупинив фінансування практично всіх капітальних видатків, перенісши виплати на кінець року. Під загрозою опинилося навіть будівництво укриттів для шкіл та захисних споруд для енергетики. Один день війни тепер обходиться Україні у рекордні $190 мільйонів, а загальна непокрита фінансова потреба сягає десятків мільярдів доларів.
Тим часом міжнародна допомога затримується через затягування реформ у парламенті, зокрема оподаткування посилок. Чи загрожує Україні неконтрольований друк гривні, девальвація та різке зростання податків, розповідає ТСН.
Війна стає усе дорожчою, а економіка — усе більш вразливою. Тому з року в рік Україна мусить фінансувати дедалі більшу частку своїх потреб, у тому числі на оборону, за рахунок зовнішньої допомоги та позик.
За ці роки війна суттєво подорожчала. Зараз вона коштує 190 млн доларів на день, тоді як у 2022 році ця сума становила 116 млн доларів на день. Водночас доходи держави не зростають такими темпами, як витрати. Власні ресурси складуть близько 3,7 трлн грн. Різниця — 4,3 трлн грн — має бути покрита міжнародною допомогою.
Загалом наступного року планують видатки на суму понад 7 трильйонів гривень. Найдорожче обійдеться національна безпека і оборона — майже п’ять трильйонів гривень, це більше, ніж дві третини від усіх витрат. Наступні найбільші статті видатків за розміром далеко позаду: на другому місці — соцзахист: понад півтрильйона гривень спрямують на пенсії та різні види соціальної допомоги. Третя найбільша стаття витрат — обслуговування державного боргу: трохи менше за півтрильйона.
При цьому потенційні доходи бюджету доводиться рахувати доволі умовно, адже російські обстріли нещадно знищують економіку. Податкові надходження скорочуються. Наприклад, цього року Мінфін очікує недоотримати 70 мільярдів гривень податків. Додало клопоту і здорожчання нафти через війну США в Ірані. Російські атаки та зростання цін на пальне розігнали інфляцію, яка на кінець року може вийти далеко за межі прогнозованої. Мінфін сподівається на те, що європейці таки наважаться розкоркувати кубишку з російськими замороженими активами, адже бюджет наступного року залежить від іноземних вливань приблизно на 54%. Однак міжнародні партнери України поки що підтвердили готовність профінансувати лише менше половини — близько 20 мільярдів доларів.
«На наступний рік у нас непокрита фінансова потреба — 32,6 млрд доларів. Ми ведемо з нашими партнерами перемовини щодо залучення міжнародної фінансової допомоги для того, щоби покрити дефіцит бюджету. Найперспективніше джерело — це робота із замороженими російськими активами», — каже Сергій Марченко.
Стриманий у залі парламенту, Сергій Марченко був значно більш песимістичним у розмовах з депутатами за її межами. Він розповів, що уряд уже зупинив фінансування більшості витрат, крім оборони та соціальних видатків. Відклали навіть виплати на підготовку до зими та реалізацію планів стійкості. На кінець року перенесли 39 мільярдів гривень, які мали піти на укриття в лікарнях та школах і на захисні споруди для об’єктів енергетики. Бо ситуація з бюджетом погана. У розмовах з депутатами міністр фінансів відверто попередив: якщо не буде грошей від ЄС і МВФ, доведеться буквально друкувати гривню, щоб профінансувати пенсії, зарплати військовим та бюджетникам. А це призведе до девальвації гривні та ще більшого зростання цін.
Чому ж затримується міжнародна допомога? Бо гроші від ЄС, МВФ і Світового банку тепер напряму прив’язані до тих реформ, які зобов’язалася провести Україна. А парламент 1 вересня провалив голосування за кілька таких законопроєктів. Зокрема, ті, що запроваджують ПДВ і митні платежі для посилок з-за кордону.
«Ціна питання сьогодні — неотримання 4 млрд євро у вересні. Ми мали їх отримати, але ми їх уже не отримаємо. Ми терміново перевнесли ці законопроєкти, щоб отримати шанс отримати ці кошти в жовтні. Варіантів зволікати далі немає. Я вас дуже прошу знайти можливість підтримати законопроєкти про оподаткування посилок», — каже Марченко.
Податки на посилки — вкрай непопулярна серед українців ідея, і вже не один рік вона стабільно провалюється під час голосувань. Аргументи щороку незмінні: посилки без податків — це величезний бізнес, фактично — легальна контрабанда, кажуть одні. Через митницю їдуть фури і буси з контрабандою без усіляких посилок, заперечують інші.
«Коли з усіх можливих варіантів залучення коштів до бюджету влада обирає оподаткувати шкарпетки і нижню білизну, то це вирок цій владі! Де тут євроінтеграція на митниці, коли у вас бусики тягають айфони щодня? Коли у вас досі половина грального бізнесу в тіні, давайте почнемо з оподаткування шкарпеток», — каже нардеп Руслан Железняк.
«Це схема, яка захищає себе! Це — контрабандисти, які профінансували опір зазначеному рішенню. І вони мають представників у цьому залі, які збивають законопроєкт», — каже нардеп Данило Гетманцев.
Кінця цій суперечці немає і, схоже, не буде. Але зараз депутати опинились у розтяжці: залишитись саме зараз без грошей на оборону, зарплати та пенсії — загроза самому існуванню держави. Тож після палких дебатів законопроєкти про посилки ухвалили, але тільки за основу. А 4 мільярди євро макрофіну будуть розблоковані тільки після остаточного затвердження.
Наступного року фінансові транші так само можуть затримуватись, якщо будуть гальмуватись обіцяні реформи. Оподаткування посилок закони запроваджують лише з 1 липня наступного року. Однак в бюджеті вже записали у доходи 12 мільярдів гривень від цих надходжень. І це ще один ризик, ще одна хитка ніжка, на якій балансують державні фінанси. Адже загалом таких теоретичних доходів, під які ще не ухвалено відповідні закони, в бюджеті понад 130 мільярдів гривень. І ось так з бюджету ми й дізнались, що наступного року нас може очікувати збільшення податків. Зокрема — ПДВ. У самому проєкті бюджету нова ставка не вписана, але голова бюджетного комітету припустила, що його можуть збільшити на 1 відсоток.
«Понад 131 млрд грн запланованих доходів з’являться лише, якщо парламент ухвалить певні законопроєкти. Наприклад, якщо збільшить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на 4 в.п. Крім того, якщо Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет зможе отримати 52,5 млрд грн, це вже закладено в бюджет», — пояснює нардеп.
Всі ці теоретичні збільшення податків та вписування потенційних доходів — ще будуть предметом дискусії перед першим читанням бюджету, заплановане воно на кінець жовтня. Проте, незалежно від депутатських правок, уже очевидно, що бюджет наступного року ще більше нагадуватиме замалу ковдру: як її не натягуй, а все одно чи ноги, чи вуха мерзнутимуть.
Дізнатися більше на: izmail.es