Можна буде побачити 20-30 падаючих зірок на годину © NASA Він складається з фрагментів однієї з найзнаменитіших комет.
Метеори або «падаючі зірки» можна побачити фактично будь-якої пори року. Але деякі ночі підходять більше, ніж інші. Це відбувається тому, що Земля рухається навколо Сонця, проходячи крізь потоки пилу та уламків, залишених кометами та астероїдами.
Один із таких періодів спостерігається зараз, коли наша планета проходить крізь хмару уламків, залишених кометою Галлея. Цей зорепад називається Ета-Аквариди, повідомляє Science Alert.
Видання зазначає, що цього року метеорний потік буде особливо видовищним. Його пік припадає на період молодика, а отже, Місяць не заважатиме спостереженням. Крім того, очікується, що потік буде активнішим, ніж зазвичай.
Уламки найзнаменитішої комети
Комета Галлея здійснює оберт навколо Сонця кожні 76 років, вона слідує цьому маршруту вже тисячі років. Щоразу, коли вона проходить у внутрішню Сонячну систему, вона викидає хмару пилу та газу. Цей пил повільно поширився в космосі, огортаючи орбіту комети широкою смугою уламків.
Земля проходить через ці уламки двічі на рік, що дозволяє жителям Землі спостерігати два вражаючі зорепади. У жовтні це метеорний потік Оріоніди, а в травні – Ета-Аквариди. У смугу уламків наша планета входить у середині квітня і рухається крізь нього протягом шести тижнів.
Більшість цього часу Земля проходить через околицю потоку, і кількість метеорів, що утворюються, залишається низькою. Але приблизно протягом тижня, починаючи з 6 травня, планета рухається через найщільнішу частину потоку, і Ета-Аквариди досягають свого піку.
Як спостерігати метеорний потік
Ця-Аквариди є одним з найкрасивіших зорепадів року. Але вони погано відомі з однієї простої причини: найкраще спостерігати за ними з Південної півкулі, а в Північній побачити їх доволі важко.
Причина полягає в тому, що радіант зорепада – точка, з якої «падають зірки», не сходить до передсвітанкових годин. У результаті у світлі сонця, що сходить, можна побачити тільки найяскравіші метеори.
Загальне практичне правило під час спостереження метеорних потоків полягає у тому, що що вище у небі піднімається радіант, тим краще буде видно зорепад. У першу годину після сходу радіанта, ймовірно, не варто чекати на яскраві метеори. Але подивитися на небо все ж таки варто, оскільки ті з них, які все-таки будуть помітні, проходитимуть від горизонту до горизонту. Такі «падаючі зірки» відомі як метеори, що «ковзають по землі».
Чим вищий радіант, тим більше метеорів можна побачити. Очікується, що на піку (у ніч на 6 травня), за годину-дві до світанку можна буде побачити 20-30 зірок, що падають. Але вони не «падатимуть» із певною періодичністю. Можна дивитися на небо 15 хвилин і не побачити жодного, а потім можуть виникнути одразу чотири метеори.
