© freepik/freepik І це не Ніагарський водоспад.
Навіть найбільші будівлі у світі не можуть зрівнятися з приголомшливими розмірами найзнаковіших водоспадів світу. До цього числа входять Ніагарський водоспад на кордоні США з Канадою, водоспад Вікторія у Зімбабве та Замбії та водоспад Анхель у Венесуелі. Але який водоспад є найбільшим у світі? Відповідь на це запитання дає видання Live Science.
Водоспад Анхель – це найвищий водоспад на суші, його висота становить 979 метрів, а ширина біля основи – 150 метрів. Його можна порівняти з трьома Ейфелевими вежами, поставленими одна на одну.
Але технічно найбільший водоспад на Землі знаходиться під водою в Датській протоці – океанському каналі між Гренландією та Ісландією. Як розповіла Анна Санчес Відаль з Університету Барселони, це можливо через різницю температури та солоності, які приводять у дію більшість океанських течій.
Датська протока перетинає Північне полярне коло і служить лійкою для полярних вод, що течуть із північних морів в Атлантичний океан. Але як і скрізь в океані, води в цьому регіоні неоднорідні.
На північ від Датської протоки поверхневі води, які вступають у контакт з холодним арктичним повітрям, охолоджуються і стають солонішими в міру замерзання частини води, внаслідок чого сіль концентрується в незамерзлій частині. Холодна солона вода щільніша, ніж тепла, тому опускається на дно, а м’якший шар піднімається на поверхню. Такий обмін живить глибоководну течію, яка йде на південь через протоку в морі Ірмінгера у північній частині Атлантичного океану.
Всі водоспади мають обрив або прірву, і водоспад Данської протоки не став винятком. Біля південного краю Гренландії розташовується уступ морського дна заввишки 3500 метрів. Він був утворений льодовиками між 17500 і 11500 років тому, під час останнього льодовикового періоду. Донні води, що йдуть через протоку на південь, досягають краю цього урвища і розливаються його схилом, утворюючи каскад, який занурюється під тепліші поверхневі води моря Ірмінгера.
Як розповіла Санчес Відаль, яка у 2023 році очолила дослідницьку експедицію у протоку, води на північ від водоспаду, які вчені називають переливом Данської протоки, досягають глибини 400 метрів. За її словами, лише нижні 200 метрів спускаються вниз схилом, а решта знаходиться на поверхні і змішується з теплішими водами, що йдуть на північ через протоку.
“Половина водного стовпа розлилася, а половина ні”, – пояснила Відаль.
Морське дно опускається на 3505 метрів, але сам перелив менше – 2000 метрів. Але це удвічі більше, ніж висота водоспаду Анхель. Як заявив Майк Клер, керівник відділу морських геосистем у Національному океанографічному центрі Великої Британії в Саутгемптоні, перелив вражає, але він не схожий на водоспад у звичному розумінні.
По-перше, його ширина дорівнює Датській протоці, тобто вона простягається на 480 кілометрів морського дна. По-друге, він падає на 2000 метрів, але досить великій відстані – від 500 до 600 кілометрів. Тобто, якщо візуалізувати перелив на суші, він схожий на схил з відносно невеликим ухилом.
В результаті вода, яка стікає по переливу, досягає швидкості всього 0,5 метри на секунду. Це набагато нижче, ніж швидкість течії Ніагарського водоспаду, вода якого падає зі швидкістю 30,5 метрів за секунду.
Спостерігач, який би опинився на поверхні вод над водоспадом, не помітив би нічого незвичайного: звичайний північний пейзаж. Але зовнішність оманлива.
